Page 44 - dyser_Stankevych
P. 44
44
також супроводжується інтенсивними спалахами дискретної АЕ. Хоча у всіх цих
випадках тріщина може ще не бути небезпечною для конструкції, АЕ вказує на
розвиток дефекту, тобто попереджає про небезпеку катастрофічного руйнування.
Дискретну АЕ спостерігають під час контролю технологічних процесів, де
висока ймовірність утворення тріщин (зварювання, загартування, дифузійне наси-
чення, наприклад, наводнювання тощо), а також під час дослідження та контролю
корозійного розтріскування, міцності, термостійкості, втомного руйнування, тертя
та зносу. Неперервну АЕ пов’язують із пластичною деформацією, корозією мате-
ріалів та іншими фізичними явищами. Оскільки під час всіх зазначених процесів,
як правило, може виникати як дискретна, так і неперервна складові АЕ, то для
дослідження динаміки руйнування важливо вміти виокремлювати та ідентифі-
кувати відповідні сигнали АЕ за певними особливими ознаками.
Розрізняють інформативні параметри окремих сигналів дискретної АЕ,
потоків сигналів і параметри неперервної АЕ. Зокрема, сигнали АЕ для одного
акту генерування джерелом характеризують за амплітудою, тривалістю, часом
наростання та спадання, сумарним рахунком, частотою тощо. Потік сигналів
додатково можна охарактеризувати середньою частотою подій, амплітудним,
часовим та амплітудно-часовим розподілами, спектральною густиною, кореляцій-
ною функцією, середнім значенням, дисперсією. Кожна характеристика пов’язана
з певним фізичним процесом, що породжує АЕ, та містить інформацію про його
розвиток або про стан об’єкта контролю.
Підходи до ідентифікування типів руйнування конструкційних матеріалів
методом АЕ. За аналізом літературних джерел існуючі підходи до ідентифіку-
вання типів руйнування матеріалів можна розділити на такі групи: аналітичні або
аналітично-числові та експериментальні методи.
Аналітичні (аналітично-числові) методи ґрунтуються на розробленні мате-
матичних моделей із відповідними крайовими умовами для опису зародження та
поширення дефектів як джерел АЕ [1, 3, 61, 63, 66, 67, 70]. Встановлені залеж-
ності між параметрами полів переміщень, які виникають у тілі внаслідок поши-
рення генерованих різними джерелами пружних хвиль АЕ, та параметрами самих