Page 118 - dyser_Stankevych

118

амплітуди переміщень спочатку зростають (криві 1–3), а після досягнення

максимуму зменшуються аж до заникання (крива 4).

а б

Рис. 2.13. Залежність нормованих значень переміщень на поверхні шару C від

хвильового числа для різної відстані точки спостереження від епіцентру

руйнування (крива 1 – r  , 0 125 h ; крива 2 – r  5 , 0 h ; крива 3 – a 2 0 , h ;
C
C
C
крива 4 – r 10 0 , h ) та різного співвідношення жорсткостей шару та півпростору:
C
а – G=G /G =4; б – G=1/4.
C
B

Якщо матеріал півпростору має більшу жорсткість, ніж матеріал шару

(рис. 2.13, б), то відбувається зміщення локальних максимумів амплітуд у сторону

вищих частот, на значних відстанях від епіцентру руйнування кількість локальних

максимумів збільшується, хоча вони мають дуже малі амплітуди, а абсолютні

максимуми амплітуд переміщень перевищують свої аналоги у випадку більшої

жорсткості матеріалу шару (рис. 2.13, а).

Залежність переміщень на поверхні шару від співвідношення жорсткості

матеріалів шару і півпростору та зміни відстані від точки спостереження до

епіцентру руйнування за сталої частоти. На рис. 2.14 представлено залежності