Page 115 - dyser_Stankevych

115

локальних максимумів амплітуд переміщень у сторону нижчих частот та

звуженням їх частотної смуги.

а б
Рис. 2.10. Залежність нормованих значень переміщень на поверхні шару C у точці

спостереження r 10 0 , h від хвильового числа:
C

а – крива 1 – G=2; крива 2 – G=10; крива 3 – G=100;

б – крива 1 – G=1/2; крива 2 – G=1/10; крива 3 – G=1/100.

Водночас для випадку G 1 локальні максимуми (рис. 2.10, б) виникають на

нижчих, ніж для випадку G частотах (рис. 2.10, а). Зі зростанням жорсткості
1

матеріалу півпростору локальні максимуми амплітуд переміщень зростають

(рис. 2.10, б).

Таким чином, якщо більшу жорсткість має матеріал шару (рис. 2.8 – 2.10, а),

то локальні максимуми переміщень із віддаленням від епіцентру руйнування

зміщуються у сторону нижчих частот, а ширина їх частотної смуги звужується, зі

зростанням жорсткості шару локальні максимуми амплітуд переміщень на його

поверхні зменшуються. Якщо більшу жорсткість має матеріал півпростору

(рис. 2.8 – 2.10, б), то над контуром тріщини спостерігали аналогічні залежності, а

з віддаленням від епіцентру руйнування за зростання жорсткості матеріалу

півпростору локальні максимуми переміщень зростають.