Page 114 - Thesis_Oprysk_Volodymyr
P. 114

109

                      Зразок  із  додаванням  Fe  показав  збереження  ємності  на  рівні  78%  від


               початкової. Це пояснюється тим, що Fe має вищу корозійну стійкість порівняно з

               Mn,  що  позитивно  впливає  на  довговічність  матеріалу.  Сплав  складу

               La 1,5Y 0,5MgNi 8Fe також демонструє проміжну ємність між  Mn- та Cu-заміщеним

               сплавами – з максимальною величиною 364 мА·год/г, що підтверджує кореляцію

               між структурними характеристиками та електрохімічними властивостями.

                      Сплав із Cu показав дещо нижчу ємність (360 мА∙год/г ), як і очікувалося,

               адже менший об’єм елементарної комірки підвищує тиск плато рівноваги і зменшує

               об’єм пустот для включенням атомів Н, що негативно впливає на воденьсорбційну

               ємність. Водночас сплав має відносно хорошу циклічну стабільність (74%) завдяки

               стійкості Cu до корозії.

                      Контраст  між  стабільними  кривими  циклування  для  Cu  та  Fe  і  спадною

               кривою Mn підкреслює, що збереження цілісності Mg-вмісних блоків [AB 2] є одним

               з ключових чинників для тривалості циклічного ресурсу матеріалів на основі фаз

               AB 3.

                      Зразок із заміщенням Al, який містить фази AB 5 та AB 2 , продемонстрував

               ємність 320 мА·год/г, що добре узгоджується з його фазовим складом, оскільки така

               ємність  типова  для  подібних  ІМС  (~300–320  мА·год/г)  [102,  105,  112,  191-194].

               Алюміній  стабілізує  фазу  AB 5,  тому  можна  припустити,  що  деградація  ємності

               визначатиметься насамперед фазою AB 2.

                      Кінетичні властивості електродів на основі сплавів La 1,5Y 0,5MgNi 8T (T = Fe,

               Cu,  Mn,  Al)  оцінювалися  шляхом  вимірювання  високошвидкісної  розрядності

               (HRD) при різних густинах струму у діапазоні від 100 до 1000 мА/г. Результати

               цього дослідження подано на рисунку 4.13. Їх можна пов’язати з фазовим складом,

               визначеним за даними рентгеноструктурного аналізу.
   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119