Page 112 - ДисМокрий21

112

I  I 1  I 2  2 I 1 I 2 cos  , (2.5)

де I 1 , I 2 ‒ інтенсивність променя, відбитого від дзеркала та інтенсивність

променя, відбитого від зразка відповідно, δ ‒ різниця фаз між оптичними

променями. Приймали, що розподіл інтенсивності оптичних променів

відповідав гаусівському закону:

1  x 2 2
I  I e 2b , (2.6)
2 , 1

2 b 0

де b ‒ параметр розподілу. Різниця фаз δ між променями, що інтерферують,

може виникнути в результаті дії різних чинників і в загальному випадку є

різною в різних точках інтерференційного поля. Першою чергою δ визначається

різницею відстаней до зразка та деркала інтерферометра, яку позначимо як d.

Відповідно, можна записати [167]:

2
  2 d . (2.7)
1


У випадку, коли один промінь поширюється паралельно осі

інтерферометра, а інший під невеликим кутом β до цієї осі, то зсув фаз між

ними описується виразом [167]:

2 
  x sin  , (2.8)
3


де х − координата в площині інтерференційної картини. При цьому

утворюються періодичні інтерференційні смуги шириною L=λ/sinβ.

Особливістю використання інтерферометра Майкельсона для реєстрації

ПАХ є те, що поверхня зразка, по якій поширюється хвиля, зміщується під дією

ПАХ і може бути описана виразом: