Page 95 - РОЗДІЛ 1

95

лення піків проявляється чітко та виразно. Це пов’язано з тим, що практично усі

області зразка знаходяться в однаковій фазі перемагнечення. Для товстіших зраз-

ків характерний більший зсув за фазою перемагнечувального поля для глибших

шарів феромагнетного матеріалу [270–271].

а б
Рис. 3.8. Обвідні сигналів МАЕ: а – ніколова пластина (крива 1 – h = 1 мм; крива

2 – h = 2 мм), В = 0,48 Тл; б – сталева пластина (крива 1 – h = 1 мм;

крива 2 – h = 2 мм), В = 1,84 Тл.

Експериментально підтверджено, що зі збільшенням товщини досліджуваних

зразків ніколу та сталі за сталого значення індукції поля перемагнечення трива-

лість сигналів магнетопружної акустичної емісії збільшується (рис. 3.9 а, б).

З одержаних експериментальних результатів бачимо також, що сума амплі-

туд сигналів МАЕ практично лінійно збільшується з ростом товщини досліджу-

ваних зразків за постійної амплітуди індукції поля перемагнечення (рис. 3.10, а,

б). Це пояснюється сумарним збільшенням джерел генерування сигналу (збіль-

0
шенням кількості не-180 доменних стінок) за рахунок збільшення об’єму області
перемагнечення [18].