Page 99 - РОЗДІЛ 1

99

l
m
R  s . ( 3 . 42)
A   s
s
0
s
Тут μ с, μ s– відносна магнетна проникність матеріалу магнетопроводу та зразка, A c , A g ,
A s – поперечний переріз магнетопроводу, проміжку, зразка відповідно, а l   2b,
a
c
l  2g , l – довжини відповідних ділянок магнетного кола (рис. 3.11).
g s
На рис. 3.12 наведено одержану чисельними методами залежність індукції

магнетного поля для П-подібного НЕМ в зразку від ширини немагнетного про-

міжку. Бачимо зменшення індукції поля зі збільшенням ширини проміжку, а

значить згідно (3.41) збільшення магнетного опору кола.

Рис. 3.12. Залежність індукції магнетного поля для П-подібного НЕМ у

зразку від ширини проміжку: на глибині 1 мм – крива 1; 4 мм – крива 2.

Для проведення діагностування методом МАЕ з метою підвищення точності

вимірювань дуже важливо забезпечити постійність (стабільність) значення амплі-

туди перемагнечуючого поля (чи постійність амплітуди струму перемагнечення ) і

його незалежність від зміни величини немагнетного проміжку (що властиво для

практики діагностування реальних об’єктів) [273–275].

Для миттєвих значень струму I та напруги U в колі збудження схеми на
рис. 3.11 можна записати

dI
U   ( L R  R I ) , ( 3 . 43)
dt c I

де L – індуктивність в колі, R – активний опір котушки збудження, R – еталон-
c
I