Page 66 - РОЗДІЛ 1

66

dh i  HM  khS   () h , (2.17)

dt 0 s i

N
()
де h   ht – описує середнє положення 90°-ної доменної стінки [249].
i
i 1 N
Підсумувавши за всіма центрами і обидві частини виразу (2.17) отримаємо

залежність для повної намагнеченості m  h N :

dm  HMN  km    ()h , (2.18)
N

dt 0 s i 1 i
 2

N

0
де   i ()h – випадкове поле закріплення 90°-ної доменної стінки, k  2 kM s ,
i 1 b
b – довжина зразка.

За перемагнечення внесеного у зовнішнє поле феромагнетного зразка скін-

ченних розмірів, на його торцевих поверхнях виникають магнетні заряди, що

сприяє появі протилежно напрямленого поля розмагнечення H . Для деталей,
dem
 
що виготовлені з феромагнетних матеріалів H і намагнеченість M пропорційні
dem

напруженості зовнішнього поля перемагнечення H згідно (2.3) та

 B 
M   H , ( 2 . 19)

0

де B – вектор магнетної індукції.

Розрахуємо коефіцієнт розмагнечення на прикладі сталевої пластини довжи-

ною b, яку ми використовували в подальших експериментах, що перемагнечуєть-

ся полем H , напрям якого паралельний найдовшій її стороні. Напруженість поля,

яку створює грань, перпендикулярна напряму H , на відстані r (r  , l – товщи-
l
на пластини):

q
H  , ( 2 . 2 0 )
dem 2 r
0
де – заряд, на одиницю довжини грані. Враховуючи густину поверхневих заря-q

дів    0 M n , де M – нормальна складова намагнеченості:
n
q   l   0 M n l . ( 2 . 21)