Page 71 - РОЗДІЛ 1
P. 71
71
–
ріал вздовж розрізу. Напруження на у такому випадку на -c pqrs rsv q більші, ніж
+
на , що створює стрибок напружень (у напрямку v) величини c pqrs rsv q. Це нап-
руження викликане поверхневими силами, зовнішніми по відношенню до об’єм-
ного джерела, які діють на включення для збереження його форми.
Після цього знімемо поверхневі сили, прикладені до . Оскільки напруження
має бути неперервним на , то для цього потрібно додати уявний стрибок напру-
жень величини -c pqrs rsv q. У цьому випадку пружне поле, створене у
зовнішньому середовищі такою послідовністю кроків, буде таким, як і викликане
уявним стрибком напружень [T p] = -c pqrs rsv q на поверхні , яка оточує об’ємне
джерело.
Викладений спосіб можна узагальнити на динамічну задачу збудження МАЕ,
позаяк для довільного моменту часу трансформаційну деформацію rs можна
визначити для недеформованого матеріалу, а pq,q = 0. Остаточно для компонент
вектор а переміщень, використовуючи теорему Бетті, можна отримати залежність
[255]:
, ξ ;
u (x ,t ) d c G ,tx 0 d ξ , (2.26)
n pqrs rs q np
де G np x t 0 , ξ ; , – функція Гріна.
Якщо підінтегральний вираз та його по хідні за неперервні, застосувавши
теорему Остроградського–Гауса, отримаємо:
u x t , d G ; 0, t , x c dV . (2.27)
n pqrs rs np
V
Тут V – об’єм включення, тобто область, яку займає джерело випромінювання
МАЕ. Використавши залежності c / 0 співвідношення (2.27)
pqrs rs q pq ,q
можна записати у такий спосіб:
G
u x t , c np dV . ( 2 . 2 8 )
n pqrs rs
V q
Тут зірочка означає згортку за часом.
dM
Позначимо c , де dМ/dV – тензор густини сейсмічного моменту
pqrs
rs
dV