Page 62 - РОЗДІЛ 1

62

магнетного поля; Н dem – вектор поля розмагнечення, S – проекція доменної стінки

h (x , , y ) t на площину хОу.

У найпростішому випадку доданок Н dem пропорційний до повної намагнече-

ності. Для намагнеченості від постійного поля застосуємо:

 k M
H   s  h( x, y, t) dxdy, (2.5)
dem
V S

де k – коефіцієнт, що враховує доменну структуру та форму феромагнетного

зразка; V – його об’єм.

В реальних феромагнетних тілах поле розмагнечення однорідне лише в тому

випадку, коли вони мають еліпсоїдну форму і є намагнечені рівномірно. У всіх ті-

лах іншої форми, наприклад, циліндри, стержні прямокутного перерізу та ін., поле

розмагнечення неоднорідне. Для оцінки внутрішнього розмагнечувального поля у

них використовують зазвичай середні значення їх коефіцієнта розмагнечення,

усереднюючи його по об’єму тіла (магнетометричний коефіцієнт розмагнечення)

або за середнім поперечним перерізом тіла, що перпендикулярний до напрямку

поля розмагнечення (балістичний коефіцієнт розмагнечення), детальніше про які

описано у розділі 1.

Рис. 2.2. Рух 90°-ної доменної стінки у зовнішньому полі перемагнечення.

Баланс між енергією магнетокристалічної анізотропії та обмінною енергією

визначає ширину доменної стінки та її поверхневу енергію. Для опису енергії 90°-