Page 70 - РОЗДІЛ 1
        P. 70
     70
               неоднорідних внутрішніх напруженнях, за змінних градієнтів поверхневої густи-
               ни енергії доменних стінок.
                     Для ефективного застосування методу МАЕ для діагностування стану феро-
               магнетних елементів конструкцій необхідно встановити зв’язок між параметрами
               СБ та сигналу МАЕ, а також враховувати їх зв’язок з характеристиками досліджу-
               ваного матеріалу.
                     Щоб  проаналізувати  компоненти  вектора  переміщень,  а  відтак,  і  сигнали
               МАЕ, зумовлені стрибками доменних стінок внаслідок ЕБ, припустимо, що пев-
               ний об’єм тіла, а саме той, де відбуваються ці стрибки, є об’ємним джерелом транс-
               формаційних  (без  прикладання  зовнішніх  механічних  напружень)  деформацій
               [255], викликаних магнетострикцією.
                     Пружні переміщення у тілі через раптове виникнення такого об’ємного дже-
               рела можна оцінити, використавши підхід, розроблений Ешелбі [256]. Спочатку
               потрібно уявно видалити матеріал області джерела вирізанням по поверхні , яка
               охоплює цей об’єм. На цьому етапі вважаємо, що “витягнутий” із тіла матеріал
               зберігає свою вихідну форму завдяки прикладеним напруженням, що на поверхні
                мають ті ж значення, що і до вирізання. Далі вважаємо, що вирізаний матеріал
               (включення) зазнає трансформаційної деформації  rs, що протікає без зміни нап-
               ружень всередині включення. Саме ця деформація характеризує джерело МАЕ.
                     На наступному кроці потрібно прикласти додаткові поверхневі напруження,
               які  відновлять  об’єм  включення  до  початкової  величини.  Для  цього  необхідно
               додати  напруження  - pq = -c pqrs rs  у  всьому  включенні,  а  до  його  поверхні  
               потрібно прикласти додаткові напруження -c pqrs rsv q, де c pqrs – пружні константи;
               v q – зовнішня нормаль до . Оскільки  pq – статичне поле, то, згідно з рівнянням
               статики,  pq,q = 0. Напруження у тілі вважаємо незмінними, оскільки воно збері-
               гає  свою  вихідну  форму  за  рахунок  напружень,  що  прикладені  до  внутрішньої
               поверхні  , які мають ті ж значення, що й напруження, які створювало в тілі
               включення перед тим, як воно було вирізане.
                     Далі вкладаємо включення у виріз (який має ту саму форму) і склеюємо мате-
     	
