Page 64 - Dys

64

2.4.10. Методика визначення крайових кутів змочування

Одним із доступних методів дослідження змочування є вимірювання
крайових кутів, оскільки крапля на поверхні – це результуюча взаємодії трьох

фаз. Рівновага цих фаз описується рівнянням Юнга [110]:

cos ϑ = σ тг − σ тр , (1)
σ рг

де: ϑ – крайовий кут змочування рідиною твердого тіла; σ – поверхневий
тг

натяг на межі тверде тіло – газ, N/m; σ – поверхневий натяг на межі тверде
тр
тіло – рідина, N/m; σ – поверхневий натяг на межі рідина – газ, N/m.
рг
о
Якщо σ > σ , то ϑ < 90 С (змочування) (2.10)
тг
тр
о
σ < σ , то ϑ > 90 С (незмочування) (2.11)
тр
тг
Процес змочування характеризується термодинамічною роботою адгезії
W , яка є роботою розриву міжфазного поверхневого шару. Об’єднане
a
рівняння Дюпре-Юнга дозволяє визначити роботу адгезії рідини (електроліту

чи ПАР) до металу:

W = σ (1 + cos ϑ) (2.12)
рг
a
та прогнозувати певним чином корозійну поведінку даної системи.

2.4.11. Дослідження зносостійкості та трибологічних характеристик

Дослідження зносостійкості [111], коефіцієнту тертя та температури в

зоні фрикційного контакту проводили за схемою кільце-вкладка (рис. 2.5) на

машині МІ-1М, використовуючи циліндричні зразки за питомого

навантаження 2, 4 і 6 МПа та швидкості ковзання 0,9 м/с.

Експерименти реалізували в умовах сухого тертя (без середовища) та в

різних середовищах:

• оливному (олива ТАП-30);

• оливно-абразивному (ТАП-30 + 0,1% кварцового піску);

• корозивно-наводнювальному (диетиленгліколь C H O ).
3
4
10