Page 31 - Dys

31

об’єми матеріалу. Очевидно, зони локалізованих мікрозсувів пов’язані зі

структурними неоднорідностями матеріалу, якими для сильно деформованих

металів є дислокаційні утворення типу комірок. Тому із розвитком

деформації відстань між смугами зсуву повинна наближатись до розміру

комірок.

Ротаційна локалізація, виникаючи в зонах відповідної структурної

неоднорідності і в напрямах головних дотичних напружень, формує в смугах

зсуву фрагменти матеріалу з сильно деформованими границями, які

характеризуються високою концентрацією дефектів [30]. Так само, як і

границі, вони стають чутливими до швидкості деформації. Узгоджене

повертання фрагментів не впливає на текстуру матеріалу, але призводить до

перерозподілу деформацій в смугах зсуву і збільшує кути розорієнтування

вздовж обох головних напрямів. Цей ефект максимальний за простого зсуву і

зменшується за чистого зсуву. Параметри деформаційного зміцнення

залежать від вихідного розміру зерна [49].

Крім розглянутих моделей пластичного течіння для певних металів і

умов навантаження, простий зсув є також найсприятливішою схемою для

реалізації двійникування, мартенситного та інших перетворень, пов’язаних зі

зсувним механізмом деформування [38]. Стан чистого зсуву спостерігається

в околі серединного січення під час прокатування зразків з високим ступенем

обтиснення (біля 99º%) на прокатних валках великого діаметра. Простий зсув

досягають шляхом рівноканального пресування.

Одним із найважливіших ефектів ІПД є можливість подрібнення

структури на 2-3 порядки [41, 45, 50], при цьому отримують, зазвичай

витягнуті зерна [22, 51]. Подрібнення мікроструктури за механізмом ІПД

полягає у створенні великої густини нових висококутових границь шляхом

деформування, які є у нерівноважному стані [34, 52]. Поєднуючи ІПД з

іншими обробками, наприклад, термічним обробленням, показана

можливість отримання різних структур [53].