Page 34 - Dys

34

виникає значна пластична деформація, яка проникає на велику глибину

оброблюваного металу, інтенсивність якої залежить від властивостей сталі.

У приповерхневому пластично деформованому шарі металу підвищується

мікротвердість до 9 ГПа, змінюється тонка структура, виникає залишкова

напруженість металу, зокрема формуються залишкові напруження стиску.

Найбільший ефект отримують під час різання загартованих і

низьковідпущених сталей. Під час їх обробки отримують структуру «білих

шарів» товщиною до 30 мкм.

Поверхневий зміцнений шар (рис. 1.2) складається із дрібнозернистого

мартенситу, залишкового аустеніту і дисперсних карбідів, йому властива

термічна стабільність до 200 °С. Наступне обкатування роликами суттєво

покращує шорсткість поверхні та розподіл залишкових напружень стиску.

Така поверхнева структура ефективно підвищує механічні властивості

деталей, такі як характеристики втоми, корозійної втоми та ін.

а б
Рисунок1.2 - Мікроструктура сталей 45 (а) та 40Х(б), оброблених силовим

точінням [56].

Для отримання поверхневих НКС використовують також силове

шліфування, яке звикло реалізується при використанні режимів чорнового

(попереднього) шліфування. Суть даного методу полягає у концентрації

тепла і збільшенні часу його дії в зоні контакту за швидкого охолодження