Page 26 - Dys

26

РОЗДІЛ 1

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАНОКРИСТАЛІЧНИХ СТРУКТУР

1.1. Наноструктуризація конструкційних матеріалів інтенсивною

пластичною деформацією

Наноструктуризація матеріалів часто обумовлює істотні зміни їх

властивостей, що дає можливості покращувати існуючі та створювати нові

конструкційні та функціональні матеріали [1–14].

Для формування наноструктури у конструкційних сталях найчастіше

застосовують методи інтенсивної пластичної деформації (ІПД). Вони

полягають у деформуванні металу з великими ступенями деформації.

Розроблено низку схем ІПД: кручення під високим тиском, рівноканальне

кутове пресування, всебічне кування, багатоосьова деформація, знакозмінний

згин, екструзія, тощо [15–28]. Під час деформації підвищується густина

дислокацій, відбувається подрібнення зерен, збільшується концентрація

точкових дефектів, що сприяє утворенню специфічної наноструктури.

Основні закономірності формування структури за таких умов визначаються

сукупністю параметрів вихідного структурного стану металу та конкретними

умовами деформування.

Методи ІПД дають можливість отримати метали та сплави з розміром

зерна до 100 нм внаслідок формування дуже фрагментованої та

різноорієнтованої структури, зумовленої великими деформаціями, яка також

зберігає в собі залишкові ознаки рекристалізованого аморфного стану.

Процеси ІПД детально розглянуто у низці праць [6, 29–38].

Пластичність і здатність до значних змін форми є характерними

властивостями металів, що залежать від способу виробництва та визначають

їх експлуатаційні властивості. Пластична деформація, будучи результатом

внутрішньої кристалографічної структури, своєю чергою також впливає на