Page 74 - Thesis_Lavrys

74

загальмуватися. За допомогою поперечного ковзання гвинтові дислокації

можуть за деяких умов переходити на сусідню паралельну площину

ковзання. Перемістившись на сусідню площину, дислокаційна лінія утворює

там джерело, яке під дією прикладеного навантаження генерує кілька

дислокацій і забезпечує пластичний зсув.

Дане припущення можна підтвердити дюрометричним аналізом

поверхневого шару. На відстані 5 мкм є сильно деформований шар, який

володіє меншою твердістю, ніж деформований шар, який розташований під

ним (рис. 3.5).

а б
Рисунок 3.5 – Відбитки індентора у приповерхневому шарі нетравлених (а)

та травлених (б) зразків після обкочування за навантаження 300 Н

Про поверхневе зміцнення сплаву після ХППД свідчить також

формування ущільненого зміцненого шару, глибину якого визначали

методом мікротвердості як зону, що перевищує твердість осердя зразка на

0,2 ГПа. Встановлено, що під час обкочування у титановому сплаві з

двофазною (α+β)- глобулярною чи пластинчастою структурами формується

шар глибиною 35 та 10 мкм, відповідно. Натомість у сплаві з вихідною β-
структурою ущільнений шар не формується (рис. 3.6).

Також спостерігаємо незначне зменшення мікротвердості у
приповерхневому шарі сплаву на відстані до 5 мкм. Це вказує на те, що у

пприоверхневому шарі сплаву на відстані до 5 мкм відбуваються