Page 79 - Thesis_Lavrys

79

Аналогів для останніх двох безрозмірних параметрів в українському

стандарті (ДСТУ 2409-94) не існує, проте вони важливі для опису топографії

складних поверхонь, оскільки комбінація ексцесу та асиметрії дає загальне

уявлення про поверхню, форми її вершин та западин.

Параметр R оцінює ступінь асиметрії у випадку асиметричного
sk
розподілу вершин і западин поверхні та може приймати як позитивні, так і

негативні значення. Цей параметр описує асиметрію розподілу висот по

відношенню до середньої площини. Рівномірний асиметричний розподіл

мікронерівностей для поверхонь Гаусса має становити R = 0. Для поверхонь
sk
з позитивним коефіцієнтом асиметрії домінують мікронерівності з чіткими

високими вершинами, які виділяються із загалу, а від’ємне значення R
sk
характеризує поверхню з глибокими западинами.

Параметр ексцес є мірою «вершинності», тобто розподілу висоти на

поверхні. Він описує розподіл висот і приймає значення R = 3 для
ku

правильної поверхні Гаусса. Поверхні з R > 3 мають вузькі і високі вершини
ku
функції розподілу нерівностей, а при R < 3 — широкі і низькі.
ku

Вихідна поверхня сплаву ВТ22 характеризується невеликим
позитивним значенням коефіцієнту асиметрії, що властиве для більшості

традиційних технологічних поверхонь (чистове точіння, шліфування та інші),
які характеризуються високими вершинами і глибокими западинами. Ексцес

вихідної поверхні є менший, ніж для поверхні Гаусса, що характеризує
поверхню з відносно глибокими вузькими впадинами і низькими широкими

вершинами (рис. 3.11).

Зі збільшенням кількості проходів під час наступного алмазного

вигладжування ступінь асиметрії поверхні зменшується, що свідчить про

зниження висотних параметрів профілю поверхні внаслідок згладжування

мікровиступів. А параметр ексцесу поверхні збільшується, що вказує на

формування широких і низьких вершин (рис. 3.11) [156-158].