Page 69 - Thesis_Lavrys

69

використовували відносну шорсткість R /R , де R – шорсткість поверхні
0
a
a
після ХППД, R – вихідна шорсткість. Для зручності аналізу закономірностей
0
зміни шорсткості в області малих значень (менше 0,1 мкм), графіки будували

в напівлогарифмічних координатах.

а б
Рисунок 3.1 – Зміна шорсткості поверхні титанового сплаву ВТ22

залежно від діаметру кульки (а) та швидкості подачі (б) під час обкочування

Оскільки титановий сплав ВТ22 представлений різними структурними

станами (рис. 2.2), то мета даного розділу – дослідити ефективність ХППД

для цих структур, вплив навантаження та кількість проходів під час даної

обробки на фізико-механічні характеристики поверхневого шару, для

інтенсифікації термодифузійного насичення азотом. А такі параметри як

діаметр алмазної кульки, швидкість подачі та частота обертання були

сталими і становили 5 мм, 0,07 мм/об та 200 об/хв., відповідно.

3.1 Вплив навантаження під час поверхневого пластичного

деформування на фізико-механічні характеристики сплаву ВТ22

Топографія поверхні титанового сплаву ВТ22 у вихідному стані

представлена паралельно розташованими борознами, які виникли внаслідок

механічної обробки (точіння) під час виготовлення досліджуваних зразків

(рис. 3.2, а).
Зі збільшенням навантаження під час ХППД борозни розгладжуються

та починаючи з навантаження 300 Н практично зникають незалежно від
вихідного структурного стану (рис. 3.2). На обробленій поверхні присутні