Page 66 - Thesis_Lavrys

66

датчиком установки. За допомогою програмного забезпечення дані

перетворюються у цифровий вигляд, які в подальшому автоматично

перераховувались на коефіцієнт тертя. Похибка вимірювання моменту тертя

становить не більше 5%. За результатами вимірювання коефіцієнту тертя та

зміни температури будували графіки їх залежності від часу випробувань.

Механізми зношування визначали за допомогою аналізу поверхні тертя

трибопари за допомогою сканувального електронного мікроскопу.

2.6 Методика визначення міцнісних та втомних характеристик

Механічні випробування проводили на зразках малих розмірів

(рис. 2.7 а). З міцнісних характеристик визначали тимчасовий опір

руйнуванню ( в) та відносне видовження (). Випробування на тимчасовий

опір за одновісного розтягу проводили на розривні машинах Р-0,5. Під час

випробування зразків на розрив за одновісного розтягу діаграму отримували

у координатах «навантаження – видовження». Визначення  , і 
В
здійснювали за ГОСТ 1497-84.

Утомні характеристики титанового сплаву ВТ22 після зміцнювальної

обробки досліджували за схемою обертового згину на установці, розробленій

у ФМІ НАН України. Частота обертання зразків – 46 Гц. Для дослідження

використовували зразки, які виготовлянні із сортового прокату (прутка)

титанового сплаву ВТ22 згідно робочого креслення (рис. 2.7, б).

Результати випробувань на обертовий згин представляли в координатах

«руйнуюче напруження σ – логарифм кількості циклів до руйнування». Для
а
побудови кривої втоми і визначення межі витривалості випробовували

партію титанового сплаву ВТ22 після зміцнювальної обробки, яка включала

не менше 6-ти зразків. Для порівняльних випробувань база для визначення

7
межі витривалості приймалася рівною (1,52,0)10 циклів. Криві втоми за
результатами випробувань будували шляхом графічного інтерполювання

експериментальних результатів.