Page 64 - Thesis_Lavrys

64

Дослідження мікроструктури поверхневих шарів і матриці титанових

сплавів до і після зміцнювального оброблення проводили на «прямих» і

«скісних» шліфах з використанням металографічного мікроскопу Epiquant,

який оснащений камерою та комп’ютерною приставкою з фіксацією

зображення у цифровому вигляді та сканувального електронного мікроскопу

EVO 40XVP із системою мікрорентгеноспектрального аналізу INCAEnergy

що дозволяє проводити якісний і кількісний аналіз вмісту елементів з

точністю до 0,01 %.

Зразки шліфували на шліфувально-полірувальному станку. Травлення

шліфів здійснювали наступним реактивом: 5 мл НF (флуоридна кислота) +

5 мл Н NO (нітратна кислота) + 15 мл C3H O (гліцерин). Освітлення
3
2
8
3
перетравлених шліфів проводили з допомогою реактиву:
5 мл НF (флуоридна кислота) + 95 мл Н NO (нітратна кислота) [152].
3
2
Рівень поверхневого зміцнення після оброблення визначали за зміною

поверхневої мікротвердості зразків. Використовували мікротвердомір
ПМТ-3М з навантаженням на індентор 0,49 Н і 0,98 Н.

Глибину зміцненого шару визначали металографічно та за допомогою
методу мікротвердості. За глибину зміцненого шару приймали глибину зони,

мікротвердість якої перевищує твердість серцевини зразка на ΔНV=0,2 ГПа
[91]. Достовірність оцінки глибини модифікованого шару залежить від

надійності визначення ходу кривої зміни мікротвердості поблизу межі
зміцнена зона – матриця сплаву. Це визначається правильністю встановлення

оптимальної кількості паралельних вимірів на вибраних рівнях шліфа.

Оптимальна кількість вимірів – 6, яка визначена на основі статистичного

оброблення результатів випробувань декількох типових зразків методом

малих вибірок.

2.5 Методика визначення триботехнічних характеристик

Триботехнічні характеристики зміцнених зразків з титанового сплаву

ВТ22 досліджували на машині тертя СМЦ-2 на базі 1000 м за питомого