Page 59 - Thesis_Lavrys
P. 59
59
β-зернами (рис. 2.2, а) з середнім розміром зерна 50…180 мкм [59, 149].
Мікротвердість сплаву – 4,0…4,3 ГПа. Однак для надання титановому сплаву
ВТ22 оптимального комплексу фізико-механічних характеристик, його
піддають відпалу або штатній ЗТО, щоб отримати пластинчасту (α+β)-
структуру з вмістом β-фази пропорційним до вмісту α-фази (β-фази ≈
45…52%) [59]. Пластинчаста структура сплаву ВТ22 складається з
витягнутих, дисперсних, первинних пластинок α-фази з різною орієнтацією,
які розташовані в нерівноосних β-зерен (матриці) з випадковою присутністю
α-фази на межах β-зерна (рис. 2.2, б). Мікротвердість сплаву – 3,8…4,3 ГПа.
Також в даній роботі досліджували титановий сплав ВТ22 з глобулярною
(α+β)-структурою, яка може формуватися під час термічного оброблення чи
гарячого ізостатичного пресування [150]. Глобулярна (α+β)- структура
сплаву – рівноосна та переставлена дрібними сферичними частинками α-фази
на фоні β-матриці (рис. 2.2, в). Мікротвердість сплаву – 3,5…4,1 ГПа
2.2 Методика холодного поверхневого пластичного деформування
З усієї номенклатури методів ХППД, для оброблення титанових сплавів
можуть бути застосовані ті, в основі яких лежить тертя кочення. Це
пояснюється тим, що титанові сплави під час ХППД мають схильність до
контактного схоплювання і налипання на інструмент. Тому в даній роботі
був вибраний метод обкочування алмазною кулькою, в якому більш низький
ступінь тертя ковзання і, як наслідок, менша ймовірність утворення дефектів
на обробленій поверхні. Крім того, обкочування кулькою дозволяє проводити
оброблення з меншими зусиллями, що зменшує імовірність деформування
маложорстких деталей і лущення поверхні. В роботі використовували
пристрій пружної дії розроблений в ІНМ НАН України (рис. 2.3), який
дозволяє проводити оброблення з постійною силою. Для виміру
навантаження використовували тензометричний динамометр з максимальним
навантаженням на опори не вище 1000 Н. Для вимірювання значень сил
обкочування в Ньютонах показання динамометра множили на перевідний
