Page 59 - Thesis_Lavrys
P. 59

59

                  β-зернами  (рис.  2.2,  а)  з  середнім  розміром  зерна  50…180  мкм  [59,  149].

                  Мікротвердість сплаву – 4,0…4,3 ГПа. Однак для надання титановому сплаву

                  ВТ22  оптимального  комплексу  фізико-механічних  характеристик,  його

                  піддають  відпалу  або  штатній  ЗТО,  щоб  отримати  пластинчасту  (α+β)-

                  структуру  з  вмістом  β-фази  пропорційним  до  вмісту  α-фази  (β-фази  ≈

                  45…52%)  [59].  Пластинчаста  структура  сплаву  ВТ22  складається  з

                  витягнутих, дисперсних, первинних пластинок α-фази з різною орієнтацією,

                  які розташовані в нерівноосних β-зерен (матриці) з випадковою присутністю

                  α-фази на межах β-зерна (рис. 2.2, б). Мікротвердість сплаву – 3,8…4,3 ГПа.

                  Також  в  даній  роботі  досліджували  титановий  сплав  ВТ22  з  глобулярною

                  (α+β)-структурою, яка може формуватися під час термічного оброблення чи

                  гарячого  ізостатичного  пресування  [150].  Глобулярна  (α+β)-  структура

                  сплаву – рівноосна та переставлена дрібними сферичними частинками α-фази

                  на фоні β-матриці (рис. 2.2, в). Мікротвердість сплаву – 3,5…4,1 ГПа



                         2.2 Методика холодного поверхневого  пластичного деформування


                         З усієї номенклатури методів ХППД, для оброблення титанових сплавів

                  можуть  бути  застосовані  ті,  в  основі  яких  лежить  тертя  кочення.  Це


                  пояснюється  тим,  що  титанові  сплави  під  час  ХППД  мають  схильність  до
                  контактного  схоплювання  і  налипання  на  інструмент.  Тому  в  даній  роботі


                  був вибраний метод обкочування алмазною кулькою, в якому більш низький
                  ступінь тертя ковзання і, як наслідок, менша ймовірність утворення дефектів


                  на обробленій поверхні. Крім того, обкочування кулькою дозволяє проводити

                  оброблення  з  меншими  зусиллями,  що  зменшує  імовірність  деформування

                  маложорстких  деталей  і  лущення  поверхні.  В  роботі  використовували

                  пристрій  пружної  дії  розроблений  в  ІНМ  НАН  України  (рис. 2.3),  який

                  дозволяє  проводити  оброблення  з  постійною  силою.  Для  виміру

                  навантаження використовували тензометричний динамометр з максимальним

                  навантаженням  на  опори  не  вище  1000 Н.  Для  вимірювання  значень  сил

                  обкочування  в  Ньютонах  показання  динамометра  множили  на  перевідний
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64