Page 94 - Кулик В.В.

94

(Zeis EVO-40XVP) мікроскопії.

Структурні напруження ІІ роду (τ ) визначали розрахунковим
лок
методом, використовуючи встановлені показники дислокаційної структури:

 лок = G ‧ b ‧  ‧ t / π ‧ (1 – ν), (2.1)

де G – модуль зсуву; b – вектор Бюргерса; – густина дислокацій; ν –

коефіцієнт Пуассона; t – товщина фольги.

Рентгеноструктурний аналіз сталей проводили на дифрактометрі

ДРОН-3М в Co-K -випромінюванні. За відомою методикою [325] по
α
дифракційній лінії (220) обчислювали параметр ґратки d і залишкові

напруження ІІ роду  :
r

d  d 
  0   r , (2.2)
d E

де  – локальна деформація;  і Е – коефіцієнти Пуасcона і модуль

Юнґа, відповідно; d – параметр ґратки еталонного зразка сталі (після відпалу
0
у вакуумі 2 год. при 860°С).

Кількість залишкового аустеніту оцінювали методом Рітвельда за

допомогою пакета програм WinCSD [326].

2.3. Механічні властивості

2.2.1. Міцнісні характеристики за розтягу

Випробування на розтяг проводили за стандартною методикою

відповідно до ГОСТ 1497-84 [327]. Випробування виконували на коротких

пропорційних циліндричних п’ятикратних зразках № 7 та № 9 типу ІІІ (рис.

2.1) з діаметром робочої частини d = 3 мм та 5 мм, відповідно, за температур
0