Page 274 - Кулик В.В.
P. 274
274
зламі достатня кількість дефермаційних гребенів мікров’язкого (подекуди
ямкового) характеру (рис. 5.14а), характерних для бейнітних сталей [9], що
забезпечує циклічну в’язкість руйнування на рівні 55 МПа√м.
а б
в
-8
Рисунок 5.13 – Мікрофрактограми зразків при da/dN = 10 м/цикл (а, б, в) для
сталі марки Т (а), для сталі 65Г з переважно бейнітною (б) і бейнітно-
мартенситною (в) структурами
В сталі з бейнітно-мартенситною структурою тріщина росте, в
основному, череззеренним відколом з елементами міжзеренного відколу
(рис. 5.14б), що відображається на пониженні ΔK порівняно з переважно
fc
бейнітною структурою.
