Page 120 - Кулик В.В.

120

міжзеренного, характерного для руйнування сталей у корозивних

середовищах за впливу водневого окрихчення. При цьому для сталі марки 2

відкольні фасетки проявляються чіткіше (рис. 3.6а), а слідів корозії більше

(рис. 3.6б) порівняно з відповідними зламами сталі марки Т (рис. 3.6г, д), що

відповідає дещо сильнішому впливу корозивного середовища на циклічну

тріщиностійкість сталі марки 2, ніж сталі марки Т на початку

середньоамплітудної ділянки діаграми швидкостей росту втомної тріщини

(рис. 3.5а і б, відповідно) [351].

За високих амплітуд навантаження відкольний череззеренний механізм

руйнування посилюється (рис. 3.6в, е). Це яскравіше проявляється для сталі

марки Т (рис. 3.6е), що пов’язано з її низької циклічною в’язкістю

руйнування. Проте в обох випадках розвинені мікрообласті ямкового

(пластичного) характеру (рис. 3.6в, е) зумовлюють достатню циклічну

в’язкість руйнування цих сталей: більшу для сталі марки 2 (рис. 3.6в і 3.5а),

меншу для сталі марки Т (рис. 3.6е і 3.5б).

Підсумовуючи можна стверджувати, що корозивне середовище

незначно знижує циклічну тріщиностійкість сталей марки 2 (коліс типу КП-

2) і марки Т (коліс типу КП-Т) залізничних коліс. За опором корозії та

корозійно-втомному руйнуванню високоміцна колісна сталь не поступається

середньоміцній[351].

Отримані раніше результати досліджень [9, 315, 316] також показали,

що підвищений вміст вуглецю у високоміцній колісні сталі зумовлює суттєве

0
зниження її циклічної тріщиностійкості за низької (до -60 С) температури
експлуатації, а також за високої асиметрії циклу навантаження, яка моделює

вплив залишкових внутрішніх напружень в сталі.