Page 111 - Кулик В.В.

111

хоча раніше для коліс КП-2 (колеса виготовлені зі колісної сталі марки 2)

найбільшу кількість складали прокат і пошкодження гребеня (його

стоншення, вертикальний підріз і гострокінцевий накат [343].

Вищербини зумовлені тріщиноутворенням внаслідок контактної втоми

металу, а повзуни – його локальним течінням. Цьому сприяє проковзування в

зоні контакту колесо-рейка (особливо під час гальмування на сортувальних

гірках), де суттєво (до 900 С [283]) підвищується локальна температура

(T гальм ). Для рейки вона розподіляється вздовж шляху гальмування, а для

колеса теплове навантаження концентрується в зоні контакту. В результаті

тут падає опір текучості металу, а після швидкого охолодження проходить

часткова трансформація вихідної перлітно-феритної структури колісної сталі

в мартенситну. Повзуни спричиняють ударні навантаження, що інтенсифікує

тріщиноутворення, особливо за мартенситної структури.

Порівняння пошкодженості коліс випуску 2005-2008 рр. залежно від

марки сталі виявило (рис. 3.2в), що в колесах КП-Т повзунів і, особливо,

вищербин значно більше, ніж у колесах КП-2. Водночас слід зауважити, що

дефектів у вигляді повзунів і вищербин не зафіксовано під час випробувань

вагонів з колесами КП-Т по замкнутому маршруту “Роковате – Ужгород –

Кошице”, де заборонено спускати вагони з гірок, що підтверджує

формування цих пошкоджень у першу чергу за впливу температурно-
силових факторів під час гальмування [344].

Встановлено (рис. 3.3), що повзуни різняться також за глибиною
залягання: в колесах КП-2 їх більше глибиною 0,6…1,2 мм, а в колесах КП-Т

– глибиною 1,4…2,4 мм [343]. Це несподіваний факт, зважаючи, що границя
текучості сталі марки Т вища, ніж сталі марки 2. Проте він стає зрозумілим,

коли проаналізувати отримані [345] температурні залежності характеристик

міцності і пластичності сталей марок 2 і Т.