Page 52 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

52

відносного видовження, і співвідношення σ /σ ), то у випадку деградованих
B
0,2
сталей ці регламентовані чинними нормативними документами показники для

оцінювання механічних властивостей сталей можуть не відбивати зміни їх

реального структурно-механічного їх стану після 20…35 років експлуатації.

Характеристики опору крихкому руйнуванню – ударна в’язкість та

тріщиностійкість внаслідок тривалої експлуатації труб магістральних газо- і

нафтогонів знижуються найістотніше. Загалом ударна в’язкість

(регламентована у нормативних документах) корелює з іншими механічними

характеристиками сталей: її зниження для сталей у вихідному стані, як

правило, супроводжується зростанням міцності і твердості та зменшенням

пластичності. Однак внаслідок деградації сталей в часі тривалої експлуатації

кореляція ударної в’язкості з іншими механічними властивостями може

порушуватися. Зокрема, на прикладі сталі 17Г1С показано (рис. 1.6а), що опір

крихкому руйнуванню труби запасу корелює з твердістю, яка вища біля

внутрішньої поверхні труби [93].

1
200
2
180
KCV, Дж/см 2 160

140

120

100
0 28 29 31 38 40

, роки
а б
Рисунок 1.6 – Ударна в’язкість KCV сталі 17Г1С після, визначена на

зразках Шарпі товщиною 5 мм, вирізаних біля зовнішньої (1) чи

внутрішньої (2) поверхонь труби (а) [93] та сталей 09Г2С, 17Г1С і 19Г (б)

після різного терміну їх експлуатації τ на магістральних газогонах [102].

На експлуатованій сталі виявили протилежну тенденцію і, як наслідок,

значення KCV (та статична тріщиностійкість J , визначена за приросту
0,2