Page 57 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

57

висновок, що навіть після 40 років експлуатації ще не був досягнутий

критичний (за пошкодженістю) стан цих газогонів [105].

Рисунок 1.9 – Схема, яка ілюструє

чутливість механічних властивостей

до експлуатаційної деградації сталей

із поділом процесу накопичення

пошкоджень з докритичного (І) на

закритичний (ІІ) етап [81 – 82]

Таким чином, підсумовуючи наведені дані щодо чутливості механічних

властивостей сталей магістральних трубопроводів до їх експлуатаційної

деградації за кліматичних температурних умов, зробили висновок, що саме

характеристики опору крихкому руйнуванню такі як ударна вязкість та

статична і циклічна тріщиностійкості найчутливіші до структурних змін в

сталях, пов’язаних з їх тривалою експлуатацією на газо- та нафтогонах.

1.1.3 Ознаки інтенсифікації корозійно-водневої деградації сталей під

впливом транспортованого середовища та напружень

Під час експлуатації газо- і нафтогонів в трубах виникають перепади

тиску, температури, динамічних і статичних навантажень. Це створює

передумови для протікання деформаційного старіння сталей, що підвищує опір

мікропластичній деформації та створює небезпеку виникнення в металі

локальних пікових напружень, знижує здатність релаксувати напруження в

вершинах надрізів або тріщин і, як наслідок, підвищує схильність сталей до

крихкого руйнування. У будь-якому разі за дії навантажень деградація сталей

посилюється. Ознакою цього є зниження характеристик пластичності сталей і

зростання міцності (особливо границі плинності) [110]. Оскільки навіть за

напружень нижчих за границю плинності в локальних об’ємах металу все ж

відбувається зародження і рух дислокацій, то деформаційне старіння трубних