Page 56 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

56

З прикладу деградації металу шва теплотривких сталей відомо, що його

деградація відбувається інтенсивніше від інших зон зварних з’єднань, через

що з часом його твердість, міцність і пластичність стають нижчими, ніж

основного металу та металу зони термічного впливу [108]. Деградація металу

зварних з’єднань на трубах із сталі Х70, після експлуатаці на газогонах

неоднозначно вплинула на порогове значення циклічної тріщиностійкості ∆K
th
основного металу та металу шва за випроб у повітрі: за низького коєфіцієнта

асиметрії в циклі навантаження R значення ∆K експлуатованого металу
th
знижуються, а за високої – підвищуються (табл. 1.4) [109]. Це пояснено тим,

що за R = 0,1 розмір статичної пластичної зони у вершині тріщини малий і в її

межах проявляється окрихчення металу внаслідок деградації. При R = 0,5

розмір статичної пластичної зони виходить за межі зони вторинного

розтріскування деградованого металу в зоні перед руйнування, завдяки чому

стає можливою релаксація напружень.

Таблиця 1.4 – Циклічна тріщиностійкість сталі Х70 у вихідному стані та після

23 років експлуатації на газогоні.

Пороговий рівень циклічної тріщиностійкості ΔK , MПa√м
th
Зона зварного
з’єднання R = 0,1 R = 0,5 R = 0,1 R = 0,5
Вихідний стан Після експлуатації
Основний метал 6,3 3,5 5,0 4,1

Метал шва 5,3 3,2 4,4 3,6

Схема, наведена на рис. 1.9, узагальнює інформацію щодо чутливості

механічних властивостей низьколегованих сталей трубопроводів до деградації

за комплексного впливу кліматичних і експлуатаційних чинників [81, 82]. З

використанням схеми (рис. 1.9) проаналізували механічні властивості сталі

17Г1С після до 40 років експлуатації на різних газогонах з урахуванням

накопичених в них ушкоджень, що дало можливість продовжити їх подальшу

експлуатацію, оскільки механічний стан цих сталей інтерпретували як

перехідний від ушкоджень, що відповідають стадії I до стадії II. Зроблено