Page 53 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

53

тріщини 0,2 мм) металу в околі зовнішньої поверхні труби були вищими, ніж в

околі внутрішньої. Це вважали доказом сильнішої деградації тих шарів сталі,

що розташовані в околі внутрішньої поверхні труби, де сильніше проявляється

деструктивна дія водню, абсорбованого металом через цю поверхню. На основі

експериментальних оцінок ударної в’язкості трубних сталей виділено два

інтервали на залежності KСV – τ (рис. 1.6б). Перша ділянка цієї залежності

охоплює 10…12 років експлуатації на газогонах і ударна в’язкість сталей

спадає помірно, а на другій – відбувається стрімкіше її зниження [102].

Впродовж тривалої експлуатації сталей трубопроводів формується

щораз більша кількість структурних пошкоджень, тому їх фактичний стан

важливо оцінювати з використанням високочутливих до пошкодженості

металу методів, зокрема випроби на втому та циклічну тріщиностійкість.

Результати втомних випроб сталі 08ГС2 з труб нафтогону “Дружба” до і після

експлуатації виявили, що границя втоми σ основного металу та металу шва
-1
знизилася внаслідок експлуатації на 14,9 % і 9,5 % відповідно (рис. 1.7) [103].

а б
Рисунок 1.7 – Криві втоми σ – N основного металу (а, сталь 08ГС2) і металу

шва із поздовжніх зварних швів (б) на трубах перед (1) та після 34 років

експлуатації на магістральному нафтогоні (2) [103].

Статична тріщиностійкість трубних сталей з застосуванням методу J-

інтеграла дала можливість оцінити міру експлуатаційної деградації трубної