Page 227 - Microsoft Word - Дисертація.docx

227

Застосування статистичного моделювання процесу пітингової

корозії дає змогу частково уникнути експериментального моделювання

цього процесу, яке, як відомо, крім значних зусиль для підготовки

зразків, відрізняється великим розкидом результатів. Також побудовані

моделі дають змогу прогнозувати подальший розвиток пітингової

корозії. Наприклад, обчислюючи значення K-функції для точкового

образу за допомогою виразу наведеного у третьому розділі, який

відображає реальний стан пошкодження, та порівнюючи із значеннями

цієї функції для точкових образів, які сформовані на основі моделі,

можна виявити чи, навпаки, відкинути припущення про тенденцію до

утворення скупчень пітингів, які б вказували на місце розташування

стабільних пітингів.

Так, порівнюючи точкові образи, наведені на рис. 5.5 та рис. 5.11,

які відображають вихідний або деякий початковий етап розвитку

пітингової корозії (рис. 5.5а), де кількість пітингів рівна n=188 та

модельний точковий образ (рис. 5.11г), побудований на основі

вихідного, де кількість пітингів рівна n=460, бачимо, що значення K-

функції для вихідного стану практично збігається із значенням K –

функції для Пуассонівського процесу, коли розташування точок

повністю випадкове, а вже для модельного образу ці значення

перевищують значення Пуассонівського процесу, що вказує на

тенденцію до утворення скупчень точок (Рис.5.12).

5.5. Дослідження існування ієрархічних зв’язків для

пітингової корозії.

Хоча як правило припускається, що зародження метастабільних

пітингів є подіями, котрі відбуваються випадковим чином в часі і