Page 80 -

ності для цих композитів досягаються за 180 та 900 хв, що складає різницю у

часі в 5 разів (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 – Вихідний склад і воденьсорбційна ємність гідридних
композитів MgH –Ti Fe O–С
3
3
2
Тривалість С , мас.% H
Н
Вихідні матеріали
помелу, хв. теор. експ.
1)
87%Mg–10%Ti Fe O–3%C 180 6,68 6,54
3
3
87%Mg–10%Ti Fe O–3%C 900 6,68 6,35
3
3
90%Mg–10%Ti Fe O 900 6,91 6,41
3
3
Примітка: 1) композити приготовлені з порошку магнію

3.2.2 Фазовий склад композитів MgH –Ti Fe O–С
3
2
3
Рентгенівські дифрактограми зразків після високоенергетичного помелу у
водні подібні (рис. 3.13 і 3.14). Фазовий склад композитів за результатами уто-

чнення дифракційних даних методом Рітвельда наведений в таблиці 3.8 і 3.9.

Механохімічне гідрування композитів на основі стружки магнію призводить до
формування α-MgH і γ-MgH . Субоксид інтерметаліду розпався на дві фази
2
2
TiFe і Ti Fe. Для композиту на основі порошку магнію субоксид утворив гід-
3
2
рид, про що свідчить збільшення об’єму гратки на ~2,8 %. Для композиту на

основі порошку магнію розміри кристалітів гідриду магнію коливаються від 14
до 16 нм, тоді як для композитів на основі стружки магнію вони значно різнять-

ся. Для подвійного композиту розмір кристаліту α-MgH приблизно рівні 6 нм,
2
що приблизно відповідає значенню для гідриду магнію без додатків, а для γ-

MgH розміри є значно більшими – 34 нм.
2
Для потрійного композиту, аналогічно, α-MgH = 8 нм і γ-MgH = 26 нм.
2
2
Жодних піків кристалічного графіту у композитах не зафіксовано, що свідчить

про його аморфізацію під час помелу. Також присутня незначна кількість (<1

мас.%) слідів заліза спричинена стирання мелючих тіл при високоенергетично-

му помелі та MgO (<1 мас.%) через зйомку дифрактограми на повітрі. Жодних

нових сполук, які б свідчили про хімічну взаємодію між компонентами сумішей

не виявлено.

80