Page 71 -

~80 ваг.%. Це свідчить про те що графіт виконав свою функцію як агента конт-

ролю розмірів частинок.

Таблиця 3.4 – Кількісний та масовий розподіл частинок у приготовлених
композитах (до рис. 3.4)

Фракція частинок, MgH –Zr V O H MgH –Zr V O H –С
0.6
3
2
3
3
~10
0.6
~10
2
3
мкм Кількість, % Ваг., % Кількість, % Ваг., %
0,1-1 72,5 1,8 79,7 6,0
1-3 22,0 21,1 19,5 81,1
>3 5,5 77,1 0,8 12,9

3.1.4 Дослідження сорбції/десорбції водню композитами
Mg–Zr V O –С при різних температурах
0.6
3
3
ТДС (швидкість нагріву зразка 2 °С/хв) композиту MgH –Zr V O H
3
2
3
0.6
~10
показало, що його температура пікового виділення водню рівна 230 °С, а ком-
позиту MgH –Zr V O H –С – 238 °С. Такі температури є на 65-75 °С нижчі за
3
0.6
~10
3
2
температуру піку термодесорбції з нанокристалічного гідриду магнію (304 °С).
Такий значний зсув піку ТДС свідчить про покращення кінетики розкладу гід-
риду магнію та зменшення енергії активації десорбції через каталітичний вплив
η-фази.

Після повторного гідрування композитів традиційним методом за темпе-

ратури 200 °С та тиску водню 2 МПа було проведено вимірювання спектрів

ТДС для оцінки зміни температури піку термодесорбції. Для композиту MgH –
2
Zr V O H спостерігається розщеплення піку ТДС на два з температурами
3
3
~10
0.6
230 та 255 °С. Таке розщеплення можна пояснити нерівномірним розподілом
розміру частинок матеріалу. У зразку без вуглецю ваговий вміст частинок роз-

міром >3 мкм складає 77 %, а у зразку з вуглецем розподіл є більш рівномірним

і частинки з таким розміром практично відсутні (табл. 3.4). Пікова температура

десорбції композиту з вуглецем складає 240 °С.

Для оцінки енергії активації (E ) десорбції водню з композиту, провели
a
вимірювання серії спектрів ТДС при різних швидкостях нагрівання 0,5, 1, 2 та 5

°C/хв (рис. 3.6). Отримані дані далі обробляли методом Кіссінджера. Розрахо-

71