Page 43 -

вання магнію, як частина циклу, передбачає повторне поглинання водню у мат-

рицю магнію з метою відновлення її здатності до зберігання водню. Важливим

аспектом для процесу регідрування є конструкція реактора, яка повинна забез-

печувати контроль проведення реакції (температура (приблизно 350-400°C),

тиск (до 10 МПа) та потік водню) та продуктивність реакції. В основній своїй

масі дослідження циклічної стабільності і регідрування магнію, як частини

процесу, спрямовані на подолання наступних проблем: високі робочі темпера-
тури та тиск [43, 127, 131], що спричиняють ріст зерен і частинок та їх спікання

[131] і, як наслідок, деградацію здатності матеріалу зберігати водень; утворення
проміжних фаз, що призводить до уповільнення швидкості поглинання та десо-

рбції водню; залежність кінетики процесу від каталітичного додатку [16, 43, 66,
126, 127, 130, 131]; енергетичний бар’єр та термічна стабільність, що призво-

дить до зростання робочих температур.

Рисунок 1.16 – Вплив вуглецю на циклічну стабільність магнієвих композитів:
а) T = 300 °C, p абс. = 3 МПа [79]; б) T = 350 °C, p абс. = 2 МПа, p дес. = 0,2 МПа [66].

Основними напрямками подолання цих проблем є:

 наноструктурування MgH , яке зменшує кінетичні бар’єри, пов’язані з сорб-
2

цією та десорбцією водню [125, 132, 133];

 використання каталітичних додатків які знижують температуру сорб-

ції/десорбції і покращують кінетику реакції та уповільнюють ріст і агломера-

цію частинок [79, 66, 126, 130, 131, 134-137];

43