Page 48 -

здатності додатку контролювати розміри частинок та змінювати їх морфологію

під час синтезу гідриду магнію. Так, результати СЕМ показали, що дрібні час-

тинки каталітичних додатків чи вуглецю, дисперговані між частинками Mg та

на їхніх поверхні, створюючи мастильний ефект [109, 142, 171]. Цим самим

збільшуючи ефективну площу реакції. Також деякі додатки при контакті з во-

дою можуть розкладатись або утворювати свої гідроксиди чи інші проміжні

сполуки які впливають на pH реакційної суміші [109, 172, 173].
Особливо значний додатковий ефект на гідроліз досягається при дода-

ванні вуглецю (графіт чи вуглецеві нанотрубки) під час механічного синтезу
MgH (рис. 1.19) [36, 89, 109, 142, 173-175]. Основною причиною такого поси-
2

лення для С-вмісного композиту є здатність вуглецю запобігати окисненню по-
верхні та запобігати агломерації частинок – зменшувати їх розмір і відповідно

збільшувати площу реакції. Під час гідролізу покрита поверхня частинок вуг-

лецем запобігає її окисненню та агломерації частинок магнію з утвореним гід-

роксидом магнію [142]. Використання вуглецю в поєднанні з іншими каталіти-

чними матеріалами викликає синергетичний ефект на додаток до внеску зна-

чень накопичення водню в окремих матеріалах. Автори [142] показали, що

найшвидшої кінетики можна досягти шляхом додавання як вуглецю, так і пере-

хідного металу, де перехідні метали проявляли каталітичний ефект, а вуглець

як агент контролю росту частинок гідриду магнію і гідроксиду магнію.

Рисунок 1.19 – Синергетичний ефект під час гідролізу при додаванні вуглецю
до композиту [36, 142].

48