Page 21 - автореферат_УЧАНІН
P. 21

19

            ртія, томографічну систему, яка дозволяє визначити  розподіл струму у вертикаль-
            ному перерізі, перпендикулярному до поверхні металу (рис. 17) .











                             а)                                б)                               в)












                             г)                                ѓ)                               д)

                     Рис. 17. Реконструйований за результатами вихрострумової томографії
                      вертикальний переріз зразка для поверхневого дефекта (а) і дефектів,
                        що залягають на глибині 1,5 (б); 2,5 (в); 5,0 (г); 6,5 (ѓ) і 8,0 мм (д)


                  На  зображеннях  вертикального  перерізу  зразків  аномальні  зони  (рис.  17),  що
            відповідають дефекту, виділені червоним кольором. Верхній край цих зон відповідає
            глибині  залягання  (товщині  верхньої  пластини)  дефектів  (відлік  по  правій  шкалі).
            Протяжність червоної аномальної зони по вертикалі вглиб металу відповідає висоті
            дефекту (5,0 мм). Винятком є томографічне зображення перерізу зразка з поверхне-
            вим дефектом (рис. 17а), на якому аномальна зона розділилася на дві ділянки. Однак
            червона ділянка зображення очікувано починається від поверхні зразка. За червоною
            аномальною зоною можна ідентифікувати дефект, який залягає на глибині до 8,0 мм.
            Подані результати підтверджують велику глибину контролю ВСП типу МДФ 1201.
                  Для дослідження впливу нахилу тріщин сигнали ВСП типу МДФ 0601 реєстру-
            вали у вигляді годографів у комплексній площині на робочій частоті 6 кГц. Нахиле-
            ну  тріщину  імітували  нахиленими  стиками  пластин  з  алюмінієвого  сплаву  АМг-6
            товщиною 5 мм. Для перпендикулярної тріщини (рис. 18а) годограф сигналу близь-
            кий до сигналу абсолютного ВСП. Під час сканування зони дефекта сигнал спочатку
            зростає (стрілка вверх) від початкової точки 0 (точка балансування) до максимуму, а
            потім зменшується (стрілка вниз) і повертається у точку 0. Площа області, що утво-
            рює годограф, для перпендикулярного дефекта близька до “нульової”. Зі зменшен-
            ням кута нахилу годограф розширюється – тим більше, що менший кут нахилу де-
            фекта. Зростає площа області, обмеженої контуром годографа (рис. 18б–г). Зі збіль-
            шенням глибини залягання дефекта амплітуда сигналів (розмах годографів) для всіх
            кутів нахилу зменшується, але годографи зберігають свою форму. При цьому змі-
            нюється фазовий кут сигналів ВСП, що проявляється у повороті годографів за го-
            динниковою стрілкою.
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26