Page 19 - автореферат_УЧАНІН
P. 19

17

            максимумами. Під час перетинання дефекта за траєкторією Т3 перетворювач взає-
            модіє тільки з однією зоною чутливості, яка також формує від’ємний сигнал. Форма
            сигналів ВСП для траєкторій Т1 і Т3 подібна до форми сигналів класичного ВСП
            абсолютного типу. Коли ВСП перетинає дефект за траєкторіями Т4 або Т5, то він
            взаємодіє з двома зонами чутливості, які формують знакозмінний сигнал, подібний

            до сигналу класичного ВСП диференційного типу.













                                       а)                                               б)

                  Рис. 14. Просторовий розподіл сигналу ВСП подвійного диференціювання від
                    локального дефекта (а) і можливі траєкторії сканування (б): 1 – ОЗ, 2 – ВО


                  Таким чином, форма сигналу під час сканування ВСП залежатиме від зон чут-
            ливості, які взаємодіють з дефектом. Зазначені особливості форми сигналів від ло-
            кального дефекта важливі для правильної інтерпретації сигналів.
                  Експеримент показав, що сигнал від видовжених дефектів типу тріщини за фо-
            рмою є близьким до сигналу класичного ВСП абсолютного типу. Таку форму сигна-
            лу можна назвати «квазіабсолютною». Для тріщини сигнал ВСП подвійного дифе-
            ренціювання  має  направлену  чутливість,  що  проявляється  в  залежності  амплітуди
            сигналу від орієнтації ВСП відносно напряму тріщини.
                  Для аналізу глибини ВК з використанням ВСП типу МДФ використано зразок,
            який можна розглядати як фізичну модель «нескінченної» тріщини. Розміри дефекта
                                                     вибрали достатньо великими, щоб не впливати на

                                                     сигнал ВСП, і досліджували тільки вплив глибини
                                                     його залягання. Дефект створили стикуванням то-
                                                     рців двох пластин із алюмінієвого сплаву Д16Т то-
                                                     вщиною  25  мм.  Пластину  з  дефектом  накривали

                                                     набором пластин товщиною 0,9 мм, вибором кіль-
                                                     кості яких змінювали глибину    залягання дефек-

                                                     ту. Для дослідження сигналів від дефекта викорис-
                    а)                  б)           товували  два  низькочастотних  ВСП  типу  MДФ
               Рис. 15. Сигнали ВСП типу             1701 і МДФ 3301 (табл. 2) і вихрострумову плату
                МДФ 3301 у комплексній               EDDYMAX.  Для  оцінювання  граничних  значень
             площині і з часовою розгорт-            глибини  залягання  дефектів  застосовували  конце-
              кою від дефектів з глибиною            пцію «обмеженої завадами глибини виявлення де-
                  залягання 28,8 мм (а)              фектів». Кількість верхніх пластин поступово збі-

                                                     льшували,  поки  спостерігався  сигнал  від  дефекта
              порівняно з рівнем завад (б)
            за співвідношення «сигнал/завада» близьким до 6 дБ.
                  Результати  показали,  що  ВСП  типу  МДФ  1701  дозволяє  виявляти  дефекти  з
            глибиною залягання 25,5 мм на частоті 100 Гц. Ще більшу глибину контролю забез-
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24