Page 13 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

11

тривкості). Для виконання такої умови слід забезпечити достатню кількість
хромовмісних компонентів у складі шихти ПД, що досягнули збільшенням
діаметра ПД, та добитися повного сплавлення хромовмісної шихти та ста-
левої оболонки. Для виконання вимоги щодо повноти сплавлення
компонентів ПД до складу його шихти додавали евтектичну суміш порошків
(FeSi + FeMn) та порошку ПГ10Н-01, які утворюють легкоплавкі евтектики
між собою та із тугоплавкими компонентами шихти.
На основі експериментальних результатів, отриманих на модельних ПД
(див. табл. 1), розробили ПД діаметром 2,2 мм із хромовмісною шихтою з
різною природою складників та вмістом хрому від 14,5 до 18,6 мас.%
(табл. 3). Покриття, одержані із розроблених ПД, мали високу твердість
(від 560 до 700 HV 0,3), низький рівень залишкових напружень розтягу першого
роду, високу когезивну міцність та низьку хімічну мікрогетерогенність за
вмістом хрому у ламелях. Виявили, що, додаючи до шихти ПД евтектичну
суміш порошків (FeSi + FeMn) або порошок евтектики ПГ10Н-01, можна
забезпечити низьку хімічну мікрогетерогенність покриттям
(К МГ = 0,05…0,06) із ПД з тугоплавкою шихтою (Cr + B C), (FeCrB + Cr) та
2
4
(FeCrB + FeCr). Порошок FeSi не забезпечує утворення евтектики на торцях
2
ПД під час напилювання. Тому отримали покриття з високою мікрогетеро-
генністю за вмістом хрому у його ламелях і з низькою корозійною тривкістю.

Таблиця 3. Механічні та корозійні властивості покриттів із ПД різного складу
Середній вміст Залишкові
Хімічний склад дроту Cr в ламелях напруження Мікро- Струм
розтягу
МГ
(компонентний склад шихти) покриттів, К першого роду, твердість, корозії,
-4
мас.% МПа HV 300 10 мА
№1ПД 60Х15Р2ГС 14,5 0,05 23,6 560 6
(Cr+B C+FeSi+FeMn )
4
№2 ПД20Х16Р3Н2ГС 16,4 0,06 41,9 690 5
(FeCrB + Cr+ ПГ10Н-01)
2
№3 ПД 90Х17РГС

(FeCrB +FeCr+Cr+FeSi+FeMn) 17,4 0,05 76,9 625 2
2
№4ПД 75Х19Р3С2
(Cr+B C + FeSi) 18,6 0,1 66,8 545 5
4
№5ПД Х17Р3СЮ
(FeCrB +Cr+ FeSi) 17,1 0,15 6,17 700 14
2

Випробування на абразивну зносостійкість покриттів із розроблених
ПД виявили, що вищу зносостійкість за умов зношування закріпленим
абразивом (рис. 9 а) і нижчу за умов з незакріпленим (рис. 9 б) показали
покриття з меншими напруженнями розтягу другого роду (рис. 9 в) та
більшим модулем пружності (рис. 9 г).
Максимальну абразивну зносостійкість покриттів за випробовувань
незакріпленим абразивом визначає висока мікротвердість ламелей покриття