Page 17 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

15

За випробувань у аміаковмісному середовищі на поверхні покриттів
формувалися щільно зв’язані з поверхнею плівки, що гальмували корозію,
однак створюють передумови для підвищення коефіцієнта тертя (рис. 13).

Висновки
На основі експериментальних досліджень фізико-механічних
властивостей та структурно-фазового стану електродугових покриттів із
розроблених ПД розв’язано важливу науково-технічну задачу – запропоновано
ефективні шляхи підвищення зносостійкості та корозійної тривкості
відповідальних деталей шляхом електродугового напилювання на їх поверхні
покриттів із високолегованих ПД, зокрема:

1. Встановлено, що за незмінності хімічного складу шихти ПД збільшенням
їх діаметра можна отримати покриття з вищою мікротвердістю,
абразивною і газоабразивною зносостійкістю. Водночас поруватість та
хімічна мікрогетерогенність таких покриттів зростає і, як наслідок, їх
корозійна тривкість зменшується на 50%.

2. Встановлено, що товщина ламелей (як визначальна структурна
характеристика покриттів з ПД проаналізованих систем легування
Fe–Cr–C та Fe–Cr–B) зростала на 25-30% зі збільшенням діаметра ПД та
струму дуги під час їх напилювання. Це відбувалося внаслідок збільшення
об'єму розплавленого металу на торцях ПД більшого діаметра з
відповідним утворенням крупніших краплин, що формували ламелі
покриттів.

3. Показано, що кількість оксидної фази у структурі покриттів зростає вдвічі
зі збільшенням дистанції розпилювання ПД від 80 до 120 мм. Більше
оксидної фази (на 40…100%) виявили у покриттях, сформованих із ПД
більшого діаметра, ніж із ПД діаметром 1,6 мм. Це зумовлено більшим
об’ємом шихти у ПД більшого діаметра, порожнини між частинками в
якій заповнені повітрям, яке інтенсивно окиснює краплини розплаву
всередині ПД і на їх торцях під час напилювання покриттів.
4. Встановлено, що поруватість та мікротвердість покриттів із розроблених
ПД зростає із збільшенням діаметра ПД та, відповідно, товщини ламелей в
їх структурі. Збільшення мікротвердості зумовлено меншим випаро-
вуванням та вигорянням елементів легування з краплин, що формують
покриття, а збільшення поруватості – інтенсивним розбризкуванням
краплин під час удару об напилювану поверхню, що сприяє виникненню
мікропорожнин між ламелями покриття.

5. Виявлено, що зі збільшенням діаметра ПД та товщини ламелей у
структурі покриттів з ПД 250Х21ВФГС та ПД 50ХН2Р5ГС їх адгезія до
сталевої основи зменшилася на 30-45%, що зумовлено виникненням в
покриттях напружень розтягу, які спричиняють появу мікротріщин або
мережі тріщин у їх структурі. Водночас адгезія покриттів із