Page 8 - Microsoft Word - автореферат_Косаревич.docx
P. 8

6


            Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу,
       шести розділів, висновків, списку використаних джерел з 215 найменувань на 24
       сторінках і додатків на 3 сторінках. Загальний обсяг дисертації − 291 сторінка, з
       них 264 сторінок основного тексту. Робота містить 104 рисунки і 6 таблиць.

                                      ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
            У  вступі  обґрунтовано  актуальність  теми,  сформульовано  мету  та  основні
       завдання  досліджень,  описано  об’єкт,  предмет  і  методи  досліджень,  наукову
       новизну та практичне значення одержаних результатів, а також подано інформацію
       про  особистий  внесок  здобувача,  апробацію  результатів  роботи,  її  структуру  та
       публікації.
            Перший розділ дисертаційної роботи присвячено огляду та аналізу сучасного

       стану  проблеми  автоматизованого  контролю  якості  металевих  поверхонь  і
       конструкцій.  Розглянуто  особливості  візуально-оптичного  методу  контролю,
       виокремлено  його  переваги  та  недоліки,  проаналізовано  обмеження.  Це  змусило
       звернути  увагу  на  особливості  формування  та  відображення  візуальної  інформації
       про  поверхню  металевих  виробів  для  моніторингу  стану  різноманітних  технічних
       об’єктів.  Обмеження  доступної  інформації  про  об’єкт  контролю  оптичними
       зображеннями  ускладнює  дослідження  умов  і  причин  виникнення  тих  чи  інших
       пошкоджень,  які  в  переважній  більшості  є  поверхневими,  за  їх  оптичними
       зображеннями.  Це  вимагає  повнішого  аналізу  доступної  інформації,  розвитку
       модельних  уявлень,  які  дозволили  би  встановити  зв'язок    між  зображенням
       пошкоджень та фізичним представленням структури матеріалу.
            Розглянуті  математичні  моделі,  методи  та  основи  підходів  для  одержання  та
       перетворення інформації, яка міститься на металографічних зображеннях. Основну
       увагу  зосереджено  на  системах  та  методах  аналізу  металографічних  зображень,  а
       саме на задачі сегментації таких зображень. Розглянуто відомі підходи вирішення
       цього  завдання  з  точки  зору  обмежень,  які  виникають  під  час  дослідження
       зображень поверхні матеріалу, отриманих в реальних та лабораторних умовах.
            Окрім аналізу підходів до обробки металографічних зображень проаналізовано
       також методи та способи визначення стану об’єктів на основі оцінок структурних
       ознак  пошкоджень,  сформованих  за  зображеннями  поверхні,  після  її  тривалої
       експлуатації в агресивних середовищах.
            У  другому  розділі  на  основі  проведених  досліджень  та  узагальнень
       запропоновано  ряд  методів  аналізу  металографічних  зображень,  які  дозволяють
       отримати кількісні характеристики зображених неоднорідностей різних видів, таких
       як  кавітаційні  пошкодження,  втомні  тріщини,  межі  зерен  в  структурі  матеріалу.
       Представлені  методи  реалізовані  на  основі  як  впровадження  нових  підходів  до
       математичного  представлення  зображених  неоднорідностей  поверхні  так  і
       вдосконалення раніше відомих.
            Деталі  машин  і  механізмів,  що  працюють  у  потоках  рідин,  руйнуються
       внаслідок кавітації. Мірою кавітаційної стійкості є втрата маси або об’єму матеріалу
       за одиницю часу. Такі втрати звикло визначають ваговим методом. Опосередковано
       втрати  від  кавітації  можна  оцінити  на  основі  аналізу  зображень  кавітаційних
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13