Page 10 - Microsoft Word - автореферат_Косаревич.docx

8

m (B ( )) mj,i = (A ( )) ⇔
j , i
⇔ br (B ( )) brj,i − ( iA ( )) < mean (O 3 (B ( ))) meanj,i − (O 4 ( iB ( ))) , (2)
j ,
j ,
де m(B(i,j)) – мітка точки B(i,j), br(B(i,j)) – яскравість в точці B(i,j). В цьому випадку
розміри околів О 3 та О 4 вибирали так, щоб не виходили за межі пошкодження.
Запропоновані критерії (1) та (2) дали змогу ефективно відбирати точки, оскільки
для точок розташованих поблизу початкової і пов’язаних з пошкодженням різниця
яскравостей незначна як і для середніх значень в околах О 3 та О 4, а для точок, які
розташовані на периферії пошкодження, різниця за яскравістю стосовно початкової
точки зростає, але водночас зростає і різниця середніх значень, оскільки околи
містили більше точок із вищою яскравістю. У випадку, коли точка не пов’язана з
пошкодженням, різниця яскравостей ставала більшою за різницю середніх рівнів в
околах, оскільки на периферії пошкодження ці рівні були приблизно однаковими
для околів О 3 та О 4.
З метою фільтрації лінійних сегментів у вигляді слідів шліфування матеріалу
ввели порогову величину максимальної відстані точок контура виділеного об’єкта та
великої осі симетрії. Виходили з того, що тріщині відповідають елементи, яким
властива невелика дисперсія яскравостей (критерій НПО). Тому у випадку, коли
одному об’єкту відповідало декілька початкових точок, то приєднані точки
формували зв’язну множину. Отже, вибравши по черзі початкові точки об’єкта і
перенумерувавши всі приєднані до неї суміжні точки, всім точкам об’єкта присвоїли
однакову мітку.

а) б) в) г) д)
Рис. 2. Сегментація кавітаційних пошкоджень сталі ШХ15: вихідне зображення (а);
експертна сегментація (б); метод Оцу (в); метод нарощування (г); запропонований
метод (д)

Присвоєння однакових міток елементам на основі їх зв’язності дало змогу
сформувати множини, які відповідали тріщинам на зображенні. Проведені
порівняння (Рис.2) дали підстави стверджувати, що запропонований підхід до
сегментації тріщин має переваги в порівнянні з відомими, оскільки забезпечив
краще співвідношення площ виділених пошкоджень відносно експертної
сегментації (Рис. 3а). На сегментованих згідно з запропонованим критерієм
зображеннях підраховували кількість кавітаційних пошкоджень (ККП) в таких
діапазонах зміни їх розмірів: 0-2, 2-4, 4-6, 6-8 та 8-10 мкм. На рис. 3б наведені
результати оцінки ККП для одного із зразків з різним часом експозиції.