Page 3 - Microsoft Word - автореферат_Косаревич.docx

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення безаварійної експлуатації
металоконструкцій передбачає своєчасне виявлення в них дефектів, оцінку
напружено-деформованого та корозійного стану із подальшим їх ремонтом. З
кожним роком ця проблема стає все актуальнішою, оскільки старіння металевих
конструкцій значно випереджує темпи технічного переозброєння.
Під час діагностики технічного стану металевих конструкцій все частіше увагу
приділяють неруйнівним методам контролю, застосування котрих попри
ефективність дозволяє уникнути додаткових витрат, пов’язаних, зокрема, із
зупинкою та повторним введенням в експлуатацію конструкцій, виготовленням
дослідних зразків. Серед інших часто і успішно використовуються оптичні методи
контролю, в основі яких є аналіз оптичних зображень об'єктів контролю з відносно
простим способом реєстрації інформації. Методи аналізу отриманих зображень
покладені в основу оптичної мікроскопії. Тому їх удосконалення та подальший
розвиток є необхідною умовою для підвищення достовірності оптичного
неруйнівного контролю металевих конструкцій.
Створенню методів обробки та аналізу металографічних зображень для
технічної діагностики об’єктів присвячені роботи багатьох учених, зокрема В. Б.
Березіна, Р. А. Воробля, М.В. Карускевича, Я.П. Лазоренка, П.А. Марущака, Л.І.
Муравського, О. Ю. Повстяного, В. Д. Рудя, Б. П. Русина, Е. В. Шаповалова, М. Г.
Чаусова, R. Adams, R. M. Haralick, R. C. Gonzalez та ін. Для забезпечення високої
точності виявлення дефектів і оцінки їх параметрів, зменшення часу контролю і
зниження вимог до кваліфікації оператора використовують системи
автоматизованого аналізу зображень. До найвідоміших відносять системи,
розроблені фірмами SIAMS, PACE Technologies, ВідеоТест.
Комплексна система технічної діагностики крім виокремлення складових
частин об’єкта досліджень, визначення їх характеристик повинна також встановити
зв’язки між цими складовими частинами. Розвиток комп'ютерних методів розширює
можливості виділення та замірів характерних геометричних параметрів кожної зі
структурних складових, оброблення результатів і отримання статистичних
характеристик різних порядків. Кількісний підхід при аналізі дозволяє виявити ту
оптимальну структуру, яка в найбільшій мірі відповідає умовам експлуатації
матеріалу. Однак з іншого боку методи кількісного оброблення металографічних
зображень передбачають високу якість зображень, а для оцінки стану металу
головною проблемою постає – побудова максимально достовірної моделі для опису
взаємодії складових компонентів конструкції під час експлуатації. Оскільки
виникають помилки, пов'язані з некоректною локалізацією областей знімків, що
містять дефекти, розробка ефективних методів сегментації металографічних
зображень є актуальною задачею. Застосування нових модельних підходів для
аналізу металографічних зображень дасть змогу, з одного боку, компенсувати
обмеження зумовлені низькою якістю зображень, отриманих в реальних умовах, а з
іншого − побудувати нові математичні моделі, які б відображали взаємне
розміщення неоднорідностей на поверхні матеріалу, враховували їх взаємозв’язок та
дозволили б проводити їх якісний аналіз. Тому створення нових методів обробки та