Page 6 - Microsoft Word - автореферат_Косаревич.docx

4

яка враховує величину взаємного впливу сусідніх дефектів та описує їх утворення та
поширення.
6. Вперше запропоновано проводити класифікацію областей поверхні зламу на
основі характеристик першого та другого порядку точкових полів, сформованих за
фрактографічними зображеннями.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі
розроблених моделей та методів створені обчислювальні алгоритми та програмні
засоби, що дають змогу підвищити ефективність методів оптичної мікроскопії при
моніторингу технічного стану об'єктів, зокрема:
Запропонований метод сегментації зображень, що інтерпретуються як
сукупність реалізацій випадкових точкових процесів, дає змогу ефективно виділяти
структурні ознаки, котрі вирізняються значною неоднорідністю яскравостей
зображень.
Розроблений метод оцінки розміру зерна в структурі матеріалу дає змогу
визначати його на основі зображень низької якості, що своєю чергою розширює
можливості його використання в польових умовах, тобто на поверхні реальних
об’єктів.
Застосування апарату аналізу точкових полів до фрагментів поверхні матеріалу
дозволило оцінити степінь деградації матеріалу, зокрема при виявленні стрічковості
розташування карбідів, як величини кластерних утворень однаково орієнтованих
пар карбідів. Запропонований підхід також вимагає меншої кількості обчислень
2
3
О(N logN) порівняно із методом Хафа О(N ).
Встановлена відповідність між характеристиками першого та другого порядку
точкових полів та фрактографічним рельєфом поверхні дала змогу проводити
класифікацію таких поверхонь. Розроблена система ознак вимагає вдвічі меншої
кількості ознак порівняно з традиційними системами, сформованими на основі
характеристик текстури матеріалу.
Побудова стохастичних моделей, які описують розвиток точкових пошкоджень
на поверхні матеріалу, дає змогу за значенням їх параметрів встановити факт
існування та вид взаємодії між ними. Це дає змогу враховувати таку взаємодію для
оцінки інтенсивності деградації матеріалу при проведенні моніторингу технічного
стану об’єктів.
Побудована стохастична модель розвитку пітингової корозії для нержавних
сталей передбачає можливий взаємний вплив точкових корозійних пошкоджень на
швидкість її розвитку, що дозволяє точніше прогнозувати час до руйнування зразків.
Результати дисертаційної роботи використано у філії будівельно-монтажної
фірми «Укргазпромбуд» ПАТ «Укртрансгаз» для контролю пошкоджень надземної
частини сталевих трубопроводів, у державному підприємстві «Львівське
конструкторське бюро» міністерства енергетики та вугільної промисловості України
для оцінки руйнування труб поверхонь нагріву на котлах типу ТП-100, ТП-210, а
також у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, при
підготовці навчально-методичних матеріалів, зокрема робочих програм з дисциплін:
«Аналіз зображень», «Методи обробки зображень та мультимедіа», «Сучасні
інформаційні технології».