Page 8 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 8

6
            Аналіз топографії поверхні сплаву після деформаційного оброблення показав,
       що  зі  збільшенням  навантаження  борозни,  отримані  механічним  обробленням  під
       час виготовлення досліджуваних зразків, розгладжуються та починаючи з наванта-
       ження 300 Н практично зникають незалежно від вихідного структурного стану спла-
       ву. За  навантаження  вище  400 Н  на  оброблюваній поверхні  внаслідок  руйнування
       захисної природної оксидної плівки відбувається деламінування з наступним нали-
       панням відлущеного матеріалу.
            Зі збільшенням навантаження під час ХППД від 100 до 400 Н поверхнева мік-
       ротвердість сплаву з двофазною структурою зростає (рис. 3, а) і фіксується дефор-
       маційно здрібнений шар α-фази. Сплав з однофазною β-структурою не чутливий до
       такого оброблення. Це вказує на те, що в процесі поверхневого деформування осно-
       вний  ефект  зміцнення  проявляється  внаслідок  двійникування  дрібних  пластин  чи
       глобул α-фази з ГЩУ ґраткою (3-10 мкм). Натомість для великих поліедричних зе-
       рен β-фази з ОЦК ґраткою (50-150 мкм) для реалізації процесу їх подрібнення шля-
       хом фрагментації потрібні значно вищі навантаження. Зниження поверхневої мікро-
       твердості за навантажень вище 300 Н можна пояснити процесами динамічного пове-
       рнення (розміцнення), як одного з етапів багатостадійного процесу пластичної де-
       формації. Найінтенсивніше ці процеси проходять у сплаву з α+β-глобулярною стру-
       ктурою.

















                              а                                                 б
                      Рис. 3. Вплив навантаження (а) та кількості проходів (б) під час ХППД
         на мікротвердість поверхні титанового сплаву ВТ22, де 1 – титановий сплав з вихідною β,
                        2 – (α+β)-пластинчастою, 3 – (α+β)-глобулярною структурами

            Щодо впливу кількості проходів, то з їх збільшенням незалежно від вихідного
       структурного  стану  топографія  поверхні  сплаву  покращується  за  рахунок  розгла-
       дження борозен. Це впливає на мікрогеометричні параметри якості поверхні: зі збі-
       льшенням кількості проходів зменшується параметр шорсткості поверхні і, як наслі-
       док, покращується квалітет її чистоти на декілька класів. Збільшення кількості про-
       ходів мало впливає на рівень зміцнення сплаву з β-структурою: зі збільшенням їх кі-
       лькості від 1 до 7 поверхнева мікротвердість сплаву практично не змінюється і дещо
       зростає зі збільшенням до 11 (рис. 3, б). Для двофазного сплаву збільшення кількості
       проходів ефективніше, особливо від 1 до 3.
            Таким  чином,  найбільшого  поверхневого  зміцнення  внаслідок  ХППД  зазнає
       сплав з двофазною пластинчастою та глобулярною структурами. При цьому рекоме-
       ндованими параметрами поверхневого пластичного деформування титанового спла-
       ву  ВТ22  є  навантаження  в  300 Н  за  11  проходів,  котре  обумовлене  фізико-
       механічними та мікрогеометричними характеристиками обробленої поверхні.
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13