Page 10 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 10

8
            Різна інтенсивність нітридоутворення та газонасичення під час азотування за-
       лежно від вихідного структурного стану сплаву ВТ22 впливає на поверхневу мікро-
       твердість та глибину зміцненого дифузійного шару, що підтверджується результа-
       тами  дюрометричного  та  металографічного  аналізів.  Так,  для  сплаву  з  вихідною
       (α+β)-глобулярною структурою та структурою, яка представлена поліедричними β-
       зернами, рівень поверхневого зміцнення вищий, ніж для сплаву з вихідною (α+β)-
       пластинчастою структурою (рис. 5).















                              I, II, III – індентування за навантаження 0,198, 0,49, 0,981 Н, відповідно
                                  а                                                  б
       Рис. 5. Приріст поверхневої мікротвердості (а) та її розподіл по перерізу (б) зміцненого шару
              сплаву ВТ22 з вихідною 1 – β-, 2 –(α+β)-пластинчастою та 3 – (α+β)-глобулярною
                                                   структурами

            Результати оцінки впливу температурно-часових параметрів азотування, сумі-
       щеного зі ЗТО, на рівень поверхневого зміцнення сплаву ВТ22 різного структурного
       стану  приведено  на  рис.  6.  Режими  азотування  означено  наступним  чином.  За  R0
       прийнято сплав у вихідному стані (без ХТО). R1 – режим ХТО, наведений на рис. 4.
       За  інших  режимів  обробки  вводили  наступні  зміни  відносно  R1:  R2  –   = 6 год.;
                                                                                                 2
       R3 –   = 6 год.;  R4  –        1  = 6 год.  та    2  = 6 год.;  R5  –  T  = 840°C;        3  = 4 год.;
              1
                                                                                  1
       R6 – T  = 840°C;   = 10 год. +   = 4 год.
              1
                            1
                                            3
            Внаслідок формування нітридної плівки якість обробленої поверхні та її твер-
       дість змінюється. З підвищенням температурно-часових параметрів азотування шор-
       сткість поверхні погіршується, однак не виходить за межі квалітету чистоти вихід-
       ної поверхні. Рівень поверхневого зміцнення зростає. Найвищий рівень поверхнево-
       го зміцнення фіксуємо для сплаву з вихідною β-структурою, а найнижчий – (α+β)-
       пластинчастою структурою (рис. 6).












                       а                                  б                                 в
               Рис. 6. Параметр шорсткості (а), мікротвердість поверхні (б) та глибина зміцненого
        шару (в) титанового сплаву ВТ22 після азотування, суміщеного зі ЗТО та відповідність цих
            характеристик умовам регламенту (сіра область) (1 – титановий сплав з вихідною β,
                        2 – (α+β)-пластинчастою, 3 – (α+β)-глобулярною структурами)
            Однак мікроструктурний аналіз матриці сплаву після азотування свідчить про
       ріст зерен α-фази. В процесі рекристалізації пластинки α-фази об’єднуються, збіль-
       шуються (з 3 до 6 балів) та розростаються в об’ємі β зерна (рис. 7). Найінтенсивні-
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15