Page 12 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 12

10



















                   а                        б                         в                        г
         Рис. 8. Мікроструктура поверхневого шару титанового сплаву ВТ22 у вихідному стані (а),
          після поверхневого деформування(б) та нагрівання у вакуумі (в) і в атмосфері азоту (г)

            Після деформаційного оброблення розміри кристалітів зменшуються, що приз-
       водить до збільшення значень середньоквадратичної деформації ґратки та густини
       дислокації (рис. 9, б-г). Наступне нагрівання як у вакуумі, так і в азоті, за рахунок
       процесів рекристалізації зворотно діє на ці характеристики. Однак, після нагрівання
       у вакуумі, і тим більше в азоті, розміри кристалітів менші, ніж у вихідному стані.
       Найбільший ефект гальмування процесів рекристалізації спостерігаємо  під час на-
       грівання  у  середовищі  азоту,  що  пояснюється  тим,  що  азот  є  сильним
       α-стабілізатором, який розширює температурний інтервал існування α-області і, як
       наслідок, істотно підвищує поріг рекристалізації сплаву.









                 а                         б                         в                          г
        Рис. 9. Поверхнева мікротвердість (а), розмір кристалітів (б), середньоквадратична дефор-
          мація ґратки (в) та густина дислокацій (г) титанового сплаву ВТ22 у вихідному стані (1),
          після поверхневого деформування(2) та нагрівання у вакуумі (3) і в атмосфері азоту (4)
            Виходячи з вищесказаного, зроблено висновок про ефективність комбінації де-
       формаційного  та  термодифузійного  оброблень  титанового  сплаву  ВТ22  для  інтен-
       сифікації азотування,суміщеного зі ЗТО.
            Показано ефективність деформаційно-дифузійного оброблення, яке здійснюва-
       ли за схемою та режимом, які представлені на рисунку 10, г. Для гальмування про-
       цесів рекристалізації деформованого шару твердорозчинним зміцненням розрідже-
       ний азот подавали в процесі нагрівання. Порівнювали з вихідним станом (рис. 10, а),
       після деформування (рис. 10, б) та суміщеним зі ЗТО азотуванням без попереднього
       ХППД (рис. 10, в).
            Згідно рентгенофазового аналізу, попереднє деформування інтенсифікує азоту-
       вання через збільшення центрів зародження нітридів, в результаті чого на поверхні
       отримуємо товстіший нітридний шар з більшим вмістом азоту.
            Про  інтенсифікацію  азотування  також  свідчать  результати  металографічного
       (рис. 10) та дюрометричного (рис. 11) аналізів. Попереднє ХППД сприяє збільшен-
       ню поверхневої мікротвердості і потовщенню зміцненого шару на 50 і 30% відпові-

       дно порівняно з азотуванням. У випадку деформаційно-дифузійного оброблення ма-
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17