Page 15 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

13
борозни (рис. 13). Менша кількість борозен та помірна їх глибина на поверхні брон-
зи у парі з деформаційно-дифузійно зміцненим сплавом вказує на вищий опір зно-
шуванню трибопари, порівняно з азотованим сплавом (рис. 13, в, г та є, ж).

а б в г

д е є ж
Рис. 13. Поверхня зношування тіла (а-г) та контртіла (д-ж), де титановий сплав ВТ22
у вихідному стані (а, д) та після поверхневого деформування (б, е),
суміщеного зі ЗТО азотування (в, є) та деформаційно-дифузійного оброблення (г, ж)

У сьомому розділі охарактеризовано міцнісні та втомні властивості зразків із
титанового сплаву ВТ22 після деформаційно-дифузійного оброблення.
Результати випробувань обертовим згином показали, що після деформаційно-
дифузійного оброблення втомна міцність наближається до значень після ЗТО
(рис. 14, а). Фрактографічний аналіз поверхонь руйнування досліджуваних зразків
виявив певну кореляцію, а саме: що нижча втомна міцність зразків сплаву після об-
роблення, то більша кількість ділянок крихкого міжзеренного руйнування на повер-
хні зламу.

а б в
Рис. 14. Межа витривалості (а), межа міцності (б) та відносне видовження (в) сплаву ВТ22 у
вихідному стані (1), після поверхневого деформування (2), суміщеного зі ЗТО азотування (3)
та деформаційно-дифузійного оброблення (4)

Результати випробувань розтягом показали, що міцність зразків зі сплаву ВТ22
після усіх проведених зміцнювальних оброблень підвищується. Зразки, зміцнені де-
формаційно-дифузійним обробленням, за характеристиками тимчасового опору
руйнування дещо поступається зразкам після ХППД та азотування. Пластичність
зразків сплаву після такого оброблення підвищується (рис. 14, б, в). Характер зламів
вказує на в’язкий механізм руйнування, а саме: формується так звана ямкова дипо-
льна структура. Між розмірами та глибиною ямок у поверхневій зоні руйнування та
міцністю сплаву спостерігали кореляцію: оброблення, яке найбільше підвищує міц-
ність, має найменші за розмірами ямки на поверхні зламу.