Page 16 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

14

За дослідження водневого деградування феромагнетних матеріалів методом
МАЕ зразки наводнювали у спеціально виготовленій камері у середовищі газоподіб-
ного водню. Режими наводнення були вибрані так, щоб максимально наблизити кон-
центрацію водню у металі до реальної, яка є у напрацьованих феромагнетиках. Зраз-
ки перемагнечували до та після наводнення (рис. 9, 10). Амплітуди сигналів МАЕ
зростають із підвищенням амплітуди напруженості зовнішнього магнетного поля як
у ненаводненому, так і у наводненому зразках. Однак, у наводненому випадку вони
суттєво більші для зразків із сталі 15 і менші для нікелевих, що пов’язано із впливом
на доменну структуру матеріалу наявного в ньому водню.

Рис. 9. Залежність суми амплітуд сиг- Рис. 10. Залежність суми амплітуд сигналів
налів МАЕ від амплітуди напруженості МАЕ від амплітуди напруженості
магнетного поля для ненаводненої (1) і магнетного поля для ненаводненої (1) і
наводнених (2, 3) стальних пластин. наводненої (2) нікелевих пластин.

Концентрація водню у феромагнетних матеріалах підвищує амплітуду сигналів
МАЕ для сталевих зразків на 25%, а для нікелевих понижує на 30%, потужність
сигналів МАЕ за наявності високої концентрації водню у сталевих пластинах зрос-
тає майже на 50%.
За параметрами сигналів МАЕ діагностували інтенсивність корозійних проце-
сів, оскільки здеградований матеріал змінює свою доменну структуру. Експеримен-
тально встановлено вплив сірководню, який підвищує корозійну агресивність техно-
логічного середовища, на параметри сигналу МАЕ у результаті перемагнечення
зразків. Зразки виготовляли зі сталі 15 і Cт.2пc та витримували їх упродовж 173 год.
у розчині NACE.
Для зразка зі сталі 15 товщиною 2 мм, пошкодженого агресивним середовищем,
сума амплітуд приблизно на 50 ум. од. нижча, ніж для вихідного, за сталої індукції
магнетного поля у зразку В = 1,3 Тл (рис. 11 а). Зі збільшенням товщини зразка до 6
мм для Ст.2пc різниця зростає майже вдвічі до 90 – 100 ум. од. за В = 0,4 Тл, що
пояснюється його більшим об’ємом, який перемагнечується (рис. 11 б). Зменшення
суми амплітуд сигналів МАЕ у пошкоджених зразках пояснюється деградованістю
структури матеріалу, що зумовлює зниження рухливості 90°-них доменних стінок
внаслідок зростання кількості центрів їх закріплення.
Для оцінювання напруженого стану феромагнетних матеріалів методом МАЕ
до зразків однакових розміру та форми прикладали зусилля одновісного розтягу
(для ніколу напруження  змінювали від 0 МПа до 110 МПа, для сталі до 280 МПа),