Page 17 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

15

перемагнечували їх зовнішнім полем та реєстрували сигнали МАЕ. Перемагнечення
здійснювали сигналом синусоїдальної форми з частотою 9 Гц, використовуючи нак-
ладний П-подібний НЕМ. За отриманими результатами побудовано залежності суми
амплітуд сигналів МАЕ від амплітуди індукції перемагнечувального поля B
(рис. 12). За сталої амплітуди індукції магнетного поля В та зі збільшенням прикла-
дених напружень спостерігається зменшення суми амплітуд для обох зразків.

а б

Рис. 11. Залежності суми амплітуд сигналів МАЕ від амплітуди індукції поля пере-
магнечення В для вихідного (1) та витриманого в сірководневому середовищі (2)
пластинчастих зразків зі сталі 15 товщиною 2 мм (а) та Ст.2пс товщиною 6 мм (б).

а б
Рис. 12. Залежності суми амплітуд сигналів МАЕ від напружень, зумовлених
зовнішнім навантаженням: а – ніколова пластина (В = 0,35 Тл); б – пластина зі
сталі 19Г (B = 1,28 Тл).

Досліджено особливості форми обвідної та залежності тривалості сигналів
МАЕ від прикладеного зовнішнього навантаження та амплітуди індукції поля пере-
магнечення. Зі збільшенням  та В спостерігаємо зміну форми обвідної (для ніколу
формується один гострий чіткий пік, для сталі – два піки) та значне зменшення амп-
літуди сигналів МАЕ та їх тривалості (рис. 13).
Очевидно, що залежності тривалості сигналів МАЕ від величини прикладених
напружень (рис. 13) можна використовувати як градуювальні криві для діагносту-
вання залишкових напружень у феромагнетних об’єктах.
Прикладені до досліджуваних феромагнетних зразків зовнішні механічні напру-
ження спричиняють зміну магнетної структури та поворот вектора намагнеченості