Page 12 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 12

10

            використовувати  як  інформативний  при  діагностуванні  феромагнетних  об’єктів
            методом МАЕ.






















                                     а                                                 б
             Рис. 3. Гістограми розподілів амплітуд імпульсів сигналу МАЕ для стального (а) та
             ніколового (б) зразків: амплітуда індукції магнетного поля, відповідно, 0,8 та 0,4 Тл.

                  Генерування  сигналу  МАЕ  визначається  параметрами  поля  перемагнечення
            (значення амплітуди напруженості, частоти, форми сигналу) та залежить від форми
            та розмірів перемагнечувальних об’єктів, конструкції та розміщення джерела поля.
                  Експериментально досліджено вплив умов перемагнечення на зміну параметрів
            сигналів  МАЕ.  Для  досліджень  було  виготовлені  пластинчасті  зразки  з  ніколу  та
            сталі Ст.3. Перемагнечення здійснювали сигналом синусоїдальної форми з частотою
            9 Гц, використовуючи накладний електромагнет (НЕМ).
                  Встановлено, що зі збільшенням амплітуди індукції поля перемагнечення три-
            валість сигналу МАЕ зменшується, сума амплітуд практично лінійно зростає. Спос-
            тережувана  поведінка  параметрів  пояснюється  тим,  що  із  збільшенням  амплітуди
            індукції поля збільшується швидкість його зміни а отже збільшується інтенсивність
            стрибків 90°-них доменних стінок.
                  Досліджено вплив немагнетного прошарку між поверхнею досліджуваного зра-
            зка  та  ніжками  магнетопровода  НЕМ  (спостерігається  в  практиці  діагностування
            реальних об’єктів) на зміну параметрів сигналів МАЕ. За сталого значення індукції
            поля  перемагнечення  та  зі  збільшенням  товщини  прошарку  тривалість  сигналів
            МАЕ збільшується як для ніколу, так і для сталі, сума амплітуд зменшується. Пояс-
            нюється тим, що наявність немагнетного прошарку призводить до появи полів розсі-
            ювання та розмагнечення.
                  Також виявлено, що зі збільшенням товщини досліджуваних зразків за сталого
            значення індукції поля перемагнечення тривалість та сума амплітуд сигналів МАЕ
            збільшується, що пояснюється сумарним збільшенням джерел генерування сигналу
            за рахунок збільшення об’єму області перемагнечення.
                  Ґрунтуючись  на  результатах  проведених  досліджень,  зроблено  висновок,  що
            для забезпечення порівнювальності результатів діагностування об’єктів з феромаг-
            нетних матеріалів методом МАЕ необхідно створювати однакові умови для кожного
            окремого діагностичного експерименту. Зокрема, важливо забезпечити постійність
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17