Page 18 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

16

паралельно за напрямом напружень для мінімізації магнетопружної енергії. Це приз-
0
водить до збільшення загальної площі 180 -них доменних стінок у об’ємі матеріалу,
0
за рахунок зменшення площ не 180 -них, та зменшення амплітуди сигналів МАЕ.
Збільшення амплітуди сигналів МАЕ зі зростанням амплітуди індукції поля пере-
магнечення можна пояснити підвищенням інтенсивності стрибків доменних стінок.

а б
Рис. 13. Залежності тривалості сигналів МАЕ від величини прикладених напру-
жень для: а – ніколового зразка (В = 0,35 Тл); б – сталевого зразка (В = 1,8 Тл).

Для пластинчастих зразків, які піддавалися навантаженню розтягу, згідно зап-
ропонованих у третьому розділі алгоритмів, знайдено оцінки розподілів амплітуд
імпульсів для різних значень прикладеного навантаження (рис. 14 а, б).

а б
Рис. 14. Оцінки густини ймовірності розподілу амплітуд (гістограми) для сигналу
МАЕ за різних навантажень зразків: а – зі сталі; б – з ніколу.

Ґрунтуючись на результатах досліджень одержаних в третьому розділі про екс-
поненційний закон розподілу амплітуд сигналу МАЕ, побудовано залежності коефі-
цієнтів загасання апроксимувальних експонент оцінок амплітудних розподілів від
прикладеного навантаження, які можна використати як градуювальні криві для діаг-
ностування залишкових напружень у феромагнетних об’єктах тривалої експлуатації
(рис. 15 а, б).
Ці залежності характеризуються стійкістю до низки експериментальних чинни-
ків, які впливають на амплітудні характеристики сигналу (коефіцієнта підсилення
сигналу МАЕ, якості контакту перетворювача акустичної емісії з поверхнею об’єкта,